Кривошеїн Олександр Васильович
КРИВОШЕ́ЇН Олександр Васильович (19(31). 07. 1857, Варшава — 28. 10. 1921, Берлін) — політичний діяч. Закін. С.-Петербур. університет (1881) зі ступ. канд. права. Працював юрисконсультом Пн.-Донец. залізниці; від 1884 — у мін-ві юстиції Рос. імперії; від 1887 — у земському відділі МВС; від 1896 — пом. нач., від 1904 — нач. Переселен. упр. МВС; від 1906 — товариш (заст.) міністра фінансів Рос. імперії; 1908–15 — Головноуправляючий землеустроєм і землеробством, займався практ. запровадженням Столипін. аграр. реформи. У роки 1-ї світової війни очолював групу міністрів, які намагалися спиратися на підтримку ліберал. громадськості й враховувати у діяльності цар. уряду позицію Прогресив. блоку. 1915–17 — головноуповноважений товариства Червоного Хреста. Навесні 1918 очолив у Москві «Правий центр», що об’єднував консерватив. політиків, які орієнтувалися на співпрацю з Німеччиною. З поч. більшов. терору у липні того ж року переїхав до Києва. Був головою Ясської конф. країн Антанти 1918, одним з організаторів антибільшов. «Ради держ. об’єдн. Росії» (заступник голови). У грудні 1919 — лютому 1920 — нач. упр. постачання уряду А. Денікіна. У червні 1920 на запрошення П. Врангеля прибув у Севастополь і був признач. пом. головнокомандувача Руської армії з цивіл. справ, керував проведенням аграр. реформи. Після поразки Білого руху емігрував, жив у Великій Британії, Франції, Німеччині.