Кривошеїн Олександр Васильович
КРИВОШЕ́ЇН Олександр Васильович (19(31). 07. 1857, Варшава — 28. 10. 1921, Берлін) — політичний діяч. Закінчив Санкт-Петербурзький університет (1881) зі ступенем кандидата права. Працював юрисконсультом Північно-Донецької залізниці; від 1884 — у міністерстві юстиції Російської імперії; від 1887 — у земському відділі Міністерства внутрішніх справ; від 1896 — помічник начальника, від 1904 — начальник Переселенського управління Міністерства внутрішніх справ; від 1906 — товариш (заступник) міністра фінансів Російської імперії; 1908–15 — Головноуправляючий землеустроєм і землеробством, займався практичним запровадженням Столипінської аграрної реформи. У роки 1-ї світової війни очолював групу міністрів, які намагалися спиратися на підтримку ліберальної громадськості й враховувати у діяльності царського уряду позицію Прогресивного блоку. 1915–17 — головноуповноважений товариства Червоного Хреста. Навесні 1918 очолив у Москві «Правий центр», що обʼєднував консервативних політиків, які орієнтувалися на співпрацю з Німеччиною. З початку більшовицького терору у липні того ж року переїхав до Києва. Був головою Ясської конференції країн Антанти 1918, одним з організаторів антибільшовицької «Ради державного обʼєднання Росії» (заступник голови). У грудні 1919 — лютому 1920 — начальник управління постачання уряду А. Денікіна. У червні 1920 на запрошення П. Врангеля прибув у Севастополь і був призначений помічником головнокомандувача Руської армії з цивільних справ, керував проведенням аграрної реформи. Після поразки Білого руху емігрував, жив у Великій Британії, Франції, Німеччині.