Кривошеїн Олександр Васильович

Визначення і загальна характеристика

КРИВОШЕ́ЇН Олександр Васильович (19(31). 07. 1857, Варшава — 28. 10. 1921, Берлін) — політичний діяч. Закін. С.-Петербур. університет (1881) зі ступ. канд. права. Працював юрисконсультом Пн.-Донец. залізниці; від 1884 — у мін-ві юстиції Рос. імперії; від 1887 — у земському від­ділі МВС; від 1896 — пом. нач., від 1904 — нач. Пере­селен. упр. МВС; від 1906 — товариш (заст.) міністра фінансів Рос. імперії; 1908–15 — Головно­управляючий землеуст­­роєм і землеробством, за­ймав­­ся практ. за­провадже­н­ням Столипін. аграр. реформи. У роки 1-ї світової війни очолював групу міністрів, які намагалися спиратися на під­тримку ліберал. громадськості й враховувати у діяльності цар. уряду позицію Про­гресив. блоку. 1915–17 — головноуповноважений товариства Чер­­воного Хреста. Навесні 1918 очо­­лив у Москві «Правий центр», що обʼ­єд­нував консе­рватив. політиків, які орієнтувалися на спів­­­працю з Німеч­чиною. З поч. біль­­шов. терору у липні того ж року пере­їхав до Києва. Був головою Яс­ської конф. країн Антанти 1918, одним з організаторів антибільшов. «Ради держ. обʼ­єдн. Росії» (за­ступник голови). У грудні 1919 — лютому 1920 — нач. упр. по­стача­н­ня уряду А. Денікіна. У червні 1920 на за­проше­н­ня П. Врангеля прибув у Севастополь і був при­знач. пом. головнокомандувача Руської армії з цивіл. справ, керував проведе­н­ням аграр. реформи. Після поразки Білого руху емігрував, жив у Великій Британії, Франції, Німеч­чині.

Літ.: Кривошеин А. К. Александр Васильевич Кривошеин. Судьба рос­сийского реформатора. Москва, 1993.

О. В. Савченко

Завантажити статтю