Наумич Валентина Іванівна

Визначення і загальна характеристика

НАУ́МИЧ Валентина Іванівна (08. 01. 1942, с. Зубівщина Коростен. р-ну Житомир. обл. — 17. 07. 1998, Херсон) — поетеса. Член НСПУ (1999, посмертно). Закін. Львів. торг.-екон. інститут (1967). Писати вірші почала у шкіл. роки. Працювала на шовк. комбінаті в Таджики­стані. 1972 повернулася до Коростеня, від 1991 — у Херсоні. Друкувалася в респ. періодиці, альманасі «Степ», канад. ж. «Промінь». Дебютувала 1993 поет. кн. «Є життя — лиш одне, без повтору…», 1996 видала зб. поезій «Голос журби» та поему про гетьмана І. Мазепу «Пісня волі над сивим Дніпром», 1997 — зб. «До калини на запросини», «Мелодії долини голубої», «Подих струни» та «Срібні луни». Часто у своїй ліриці зверталася до шевченків. творчості («Благослови, пророче!», «Чеченські акорди»). Писала також для дітей: кн. віршів «Ой сердитий наш гусак» (1996), «Абетка» (1997). Усі зазнач. твори опубл. у Херсоні.

Завантажити статтю