НАСО́НОВ Всеволод Микола­йович (17(30). 07. 1900, Варшава — 25. 07. 1987, Москва) — фахівець у галузі будівельних кон­струкцій, архітектор. Син М. Насонова. Сталін. (1949), Ленін. (1959) премії. Закін. факультет мостів і тунелів Петрогр. ін­ституту інж. шляхів сполуче­н­ня (нині С.-Пе­тербург, 1923). Працював 1923–24 на Ленінгр. станції дослідж. мостів (нині С.-Пе­тер­бург); 1924–26 — на буд-ві елеваторів в Актюбинську (нині Актобе, Казах­стан), Оренбурзі та Уфі (Башкорто­стан); від 1926 — в Упр. Перм. залізниці (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург; усі — РФ) з від­новле­н­ня та пере­будови зруйнов. мостів. Роз­робив серію збір. залізобетон. прольотів для мостів. 1928–29 — в Уралді­промезі з проектува­н­ня пром. споруд; від 1929 — у Моск. промбуд­проекті: кер. проектува­н­ня пром. обʼєктів. Кер. від­ділу металокаркаса Палацу Рад (Москва, 1933–41, 1943–47), кер. групи роз­шире­н­ня Урал. алюм. заводу (м. Каменськ-Уральськ Свердлов. обл., 1941–43), Моск. університету (1947–51), Палацу науки та культури у Варшаві (1951–55), Центр. стадіону в Лужниках (1954–55, від 1992 — Олімп. комплекс «Лужники», Москва). Член Президії Академії будівництва та архітектури СРСР (1956–63), Товариства Нім.-рад. дружби та культур. звʼязків. Пред­ставник СРСР у Комісії ООН з будівництва. 1957–81 — директор Центр. НДІ буд. кон­струкцій; водночас — гол. ред. ж. «Строительная механика и расчет сооружений». Наукові дослідже­н­ня: роз­робле­н­ня буд. кон­струкцій з легких сплавів та азбестоцементу. Автор низки проектів: мосту через р. Ісеть, шляхо­проводу в Пермі, ко­прового цеху Магнітогор. металург. комбінату. Роз­роблений Н. 1928–29 проект паровозозбір. цеху для Луган. паровозобуд. заводу реалізов. під час рекон­струкції під­приємства 1928–33. За його ред. ви­дано зб. «Моделирование строительных кон­струкций: Материалы ко­ординацион­ного совещания). [23–25 мая 1967 г.]» (Москва, 1971).