Насонов Всеволод Миколайович
НАСО́НОВ Всеволод Миколайович (17(30). 07. 1900, Варшава — 25. 07. 1987, Москва) — фахівець у галузі будівельних конструкцій, архітектор. Син М. Насонова. Сталін. (1949), Ленін. (1959) премії. Закін. факультет мостів і тунелів Петрогр. інституту інж. шляхів сполучення (нині С.-Петербург, 1923). Працював 1923–24 на Ленінгр. станції дослідж. мостів (нині С.-Петербург); 1924–26 — на буд-ві елеваторів в Актюбинську (нині Актобе, Казахстан), Оренбурзі та Уфі (Башкортостан); від 1926 — в Упр. Перм. залізниці (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург; усі — РФ) з відновлення та перебудови зруйнов. мостів. Розробив серію збір. залізобетон. прольотів для мостів. 1928–29 — в Уралдіпромезі з проектування пром. споруд; від 1929 — у Моск. промбудпроекті: кер. проектування пром. об’єктів. Кер. відділу металокаркаса Палацу Рад (Москва, 1933–41, 1943–47), кер. групи розширення Урал. алюм. заводу (м. Каменськ-Уральськ Свердлов. обл., 1941–43), Моск. університету (1947–51), Палацу науки та культури у Варшаві (1951–55), Центр. стадіону в Лужниках (1954–55, від 1992 — Олімп. комплекс «Лужники», Москва). Член Президії Академії будівництва та архітектури СРСР (1956–63), Товариства Нім.-рад. дружби та культур. зв’язків. Представник СРСР у Комісії ООН з будівництва. 1957–81 — директор Центр. НДІ буд. конструкцій; водночас — гол. ред. ж. «Строительная механика и расчет сооружений». Наукові дослідження: розроблення буд. конструкцій з легких сплавів та азбестоцементу. Автор низки проектів: мосту через р. Ісеть, шляхопроводу в Пермі, копрового цеху Магнітогор. металург. комбінату. Розроблений Н. 1928–29 проект паровозозбір. цеху для Луган. паровозобуд. заводу реалізов. під час реконструкції підприємства 1928–33. За його ред. видано зб. «Моделирование строительных конструкций: Материалы координационного совещания). [23–25 мая 1967 г.]» (Москва, 1971).
Фотоілюстрації
Людина 
