Настільний теніс

О. В. Зац; Д. О. Писар; А. А. Лук’яненко; С. Ю. Піцик

Настільний теніс

НАСТІ́ЛЬНИЙ ТЕ́НІС — вид спорту, в якому використовують спеціальні ракетки, мʼячі та стіл, розмежований сіткою навпіл. Змагаються між собою двоє або дві пари суперників. Історія виникнення Н. т. суперечлива. За однією версією, він зародився в Азії — в Японії або Китаї, за іншою — як різновид королів. тенісу в Англії. У 1920-х рр. у низці європ. держав заснували нац. асоц., а 1926 9 з них обʼєдналися у Міжнар. федерацію Н. т. (International Тable Тennis Federation). Того ж року у Лондоні відбувся перший чемпіонат світу з пінг-понгу (перша назва Н. т.). Чемпіонати Європи з Н. т. проводять від 1959. У програмі Олімпійських ігор — від 1988. Нині Н. т. — один із найпопулярніших видів спорту на планеті. Міжнар. федерація Н. т. обʼєднує 226 асоц. і федерацій різних країн, що нараховують понад 850 млн аматорів та спортсменів-професіоналів.

В Україні Н. т. займалися з кін. 19 ст., але офіц. дані про змагання є лише від серед. 20 ст. У 1920-х рр. у Харкові та ін. укр. містах проводили особисті і командні турніри з Н. т. На поч. 1930-х рр. інтерес до цього виду спорту почав згасати. Теніс. рух знову активізувався після 2-ї світової війни. 1951 проведено перший офіц. чемпіонат СРСР, в якому взяли участь й укр. спортсмени. 1957 створ. Федерацію Н. т. України (перший президент — А. Басіна). На 3-й літній Спартакіаді народів СРСР (1963) команда України з Н. т. зайняла 1-е м. Укр. тенісисти неодноразово ставали чемпіонами СРСР в особистому розряді: А. Строкатов (1976, 1977), М. Овчаров (1982), В. Дворак (1985, 1989), Б. Розенберг (1987). Знач. внесок у підготовку молодих спортсменів у цей період зробили тренери: Б. Шафір, О. Табаровський, Ф. Савранський, Ф. Осетинський. Високі досягнення на міжнар. арені мали укр. спортсмени у складі збірної команди СРСР: С. Ґрінберг-Федорова — 2-раз. чемпіонка світу (1969, у команд. і парному розрядах), 3-раз. чемпіонка Європи (1970, у парному та команд. розрядах; 1974, у команд. розряді); А. Строкатов — срібний призер чемпіонатів світу (1973, змішаний розряд) та Європи (1976, особистий розряд), 2-раз. бронзовий призер чемпіонату Європи (1978, змішаний та команд. розряд); О. Ковтун — 2-раз. чемпіонка Європи (1986, 1988; обидва — у парному розряді). 1992 після розпаду СРСР Федерацією Н. т. України організовано перший незалеж. чемпіонат, переможницею якого стала О. Ковтун. Відтоді чемпіонат України, а згодом і Кубок України ім. А. Басіної відбуваються щорічно. Чемпіонати України проводять у різних вікових категоріях: для дорослих, молоді, юніорів, кадетів, мінікадетів, а від 2018 — для мінімінікадетів (гравців віком молодше 10 р.). 2019 відбувся перший Суперкубок України між командами-переможцями Суперліги та Кубка України ім. А. Басіної. Для професіоналів та любителів організовано Клуб. чемпіонат України. Змагання проводять у Суперлізі, Вищій та Першій лігах, а також у 3-х регіон. (центр., зх., пд.-сх.) та 2-х дит. (для кадетів та мінікадетів) лігах.

Найбільш титуловані чемпіони за роки незалежності України: Коу Лей (9 разів: 2008–10, 2012–16 і 2019) і Т. Біленко (7 разів: 2002–03, 2005–06, 2009, 2013–14). У 2007 замість чемпіонату України проведено Всеукр. Спартакіаду, переможцями якої стали Є. Прищепа та М. В. Песоцька. На європ. арені від 1994 серед укр. тенісистів найбільших успіхів досягли М. В. Песоцька, Коу Лей, Т. Біленко, Є. Прищепа, О. Дідух, Я. Жмуденко та Г. Гапонова. Тренерами, які привели тенісистів до високих результатів, були гол. тренер нац. чол. збірної команди України В. Геворгізов, гол. тренер нац. жін. збірної команди України М. А. Песоцька, а також заслужений тренери України Л. Гапонова та Т. Кокуніна. В Україні розвивається також ветеран. теніс. Всеукр. змагання для ветеранів проводять у Києві, Львові, Дніпрі, Харкові, смт Затока (Білгород-Дністров. міськради Одес. обл.) та ін. В. Василевський, Л. Сегал, Г. Потопляк, А. Костенко та З. Демко 2010–20 завоювали низку нагород світ. та європ. рівнів на турнірах серед ветеранів. Найкращі клуби України щороку беруть участь у європ. кубку з Н. т., в якому укр. команда «Норд» (Донецьк) двічі ставала бронзовий призером (сезон 2000/2001 та 2007/08).

Знач. успіхів на міжнар. рівні досягли укр. спортсмени-паралімпійці: В. Дідух, М. Попов, М. Ніколенко, Ю. Щепанський, В. Кубов, О. Єзик, І. Май, Л. Кац, В. Петрунів, Р. Гулик, В. Карп, І. Омельчук, М. Литовченко, А. Ходзинська, Н. Косміна, Ю. Клименко, В. Сафонова. Гол. тренер нац. паралімп. збірної команди України — О. Каспаров (від 1995). Серед кращих спортсменів-дефлімпійців — Г. Закладний, Г. Кузьменко, А. Велієв, Д. Кокоша, Ю. Ходько, М. Васильєва, Л. Старикова, К. Завіновська, Т. Байрак, Р. Будник, М. Ковальова. Тренує нац. дефлімп. чол. збірну команду України М. Закладний (від 2017), нац. дефлімп. жін. збірну команду України — О. Тригуб (від 2016). Найбільші центри з підготовки молодих тенісистів зосереджено в Києві, Дніпрі та Харкові. Для аматорів і професіоналів Н. т. діють численні клуби, серед найбільш популярних — «Ракетка», зал Н. т. у легкоатлет. манежі Школи вищої спорт. майстерності, «Фортуна», «Лідер», «Гурман», «Покоління», «Оріон», «Воля» (усі — Київ), «Метеорит», «Тop-Spin», «Імпульс», «Svaor» (усі — Харків), «Білі блискавки», «Spin», «StarTT» (усі — Дніпро), «Evolutiоn», «Senergy Sport Arena» (обидва — Одеса), «Хорт» (Запоріжжя), «Тайфун» (м. Умань Черкас. обл.), «Home Club», «Фаворит» (обидва — Львів), «Хімік» (Чернігів), спорт. комплекс при Красилів. ДЮСШ (Хмельн. обл.), «Теніс», «ЛФНТ» (обидва — Луцьк), «Патріоти Волині» (м. Ковель Волин. обл.), «Демос» (м. Кременець Терноп. обл.), «Академія Віктора Дідуха» (м. Буськ Львів. обл.).

В останні роки Міністерство молоді та спорту і Федерація Н. т. України опікуються юнац. та кадет. національна збірна командами України. Знач. внесок у розвиток дит.-юнац. Н. т. в Україні зробили: С. Коркін, Д. Дробов, Т. Кокуніна, В. Король, О. Бєльський, О. Мінін, А. Лопатнюк, О. Тригуб, В. Лунєгов, І. Чорнобаб, В. Дідух, Ю. Фарладанський, Я. Кокуніна, М. Черепнін, Л. Гапонова, Л. Юношева, Л. Громада, Є. Вечерок, М. Зайцев, В. Проценко, В. Чередниченко, В. Прима, Т. Долгова, Т. Шаруненко, О. Зайцев, Є. Демчук, Г. Білостоцький та ін. Низка молодих тенісистів увійшла до світ. рейтингу. 2018 у Мінську вихованка львів. школи Н. т. С. Братейко стала переможницею чемпіонату Європи в парному розряді серед молоді до 21 р. (тренер — В. Дідух). 2020 жін. кадет. збірна команда України (В. Матюніна, А. Хачатурова, С. Шередега; тренери — Я. Кокуніна, О. Мінін) завоювала бронз. медалі відкритого чемпіонату Чехії; мінікадетка Д. Ковальова здобула бронз. нагороду на відкритому чемпіонаті Швеції (тренер — М. Зайцев).

Літ.: Марусин В. Ю. Настільний теніс для всіх. К., 1991; Ландик В. И., Похоленчук Ю. Т., Арзютов Г. Н. Методология спортивной подготовки: настольный теннис. Д., 2005; Настільний теніс. Правила змагань. К., 2005; Команов В. В. Настольный теннис глазами тренера: практика и методика. Москва, 2012; Пензай С. А., Семенов А. А. Настільний теніс з методикою викладання: Навч. посіб. Умань, 2014; Бірук І. Д. Настільний теніс: Навч.-метод. посіб. Р., 2014.

О. В. Зац, Д. О. Писар, А. А. Лукʼяненко, С. Ю. Піцик