Наумець Василь Миколайович
НАУМЕ́ЦЬ Василь Миколайович (13. 06. 1945, с. Городок Рівнен. р-ну Рівнен. обл.) — живописець, монументаліст. Член НСХУ (1989). Навч. у студії приклад. мистецтва при Ризькій худож. академії (1965–67), закін. Ужгород. училище приклад. мистецтва (1970; викл. М. та Е. Медвецькі, О. Петкі). 1960 брав участь у розкопках у рідному селі побл. г. Вишнева під керівництвом археолога І. Свєшникова. Працював художником-декоратором Ужгород. міськпромторгу (1968–70), інж. із тех. естетики Рівнен. хім. заводу «Азот» (1971–74), художником худож. фонду Рівнен. худож. вироб. майстерень (1974–93), гол. художником худож.-вироб. комбінату Рівн. обл. організації СХУ (1994), від 1995 — художник-монументаліст, живописець Рівн. НСХУ. Основні галузі — станк. живопис (натюрморти, пейзажі, портрети, темат. полотна), монум.-декор. мистецтво (мозаїки, розписи). Роботам Н. притаманні чітка композиція, стриманість, гармонія кольор. гами, декоративізм, символізм. Учасник обл., всеукр., всесоюз. мистецьких виставок від 1980. Персон. — у Рівному (1985, 1989, 1995, 2005, 2007). Окремі роботи зберігаються в Сарнен. історико-етногр. музеї, Музеї історії Остроз. академії, Музеї Першокниги в с. Пересопниця (усі — Рівнен. обл.), у приват. колекціях за кордоном.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Крейдяна гора», «Натюрморт з палітрою» (обидва — 1976), «Маки» (1978), «Похмурий день» (1979), «Сліпий дощ» (1980), «Кали» (1981), «Самовари», «Подих весни» (обидва — 1982), «Дорога додому» (1983), «Розвідка», «Нічна зміна на компресорній станції» (усі — 1984), «Веселка над містом» (1985), «Вогнеборці», «Поле» (обидва — 1986), «Вид з майстерні», «Приборкання вогню» (обидва — 1987), «Долота» (1988), «На покуті», «Антиквар», «Незабудки» (усі — 1989), триптих «Пасхальний», «Диво», «Творець», «Коли болить душа» (усі — 1997), «Ліхтар», «Храм», «Коляда» (усі — 1998), «Колядник цвіте», «Прозорий кущ» (обидва — 1999), «Мати», диптих «Крашанки і паски», «Неділя. Вечоріє», автопортрет (усі — 2000), «Козак Мамай», «Грибна пора», «Біля млина», триптих «Молюся за Україну», «Мальви», «Псалми Давида», «На початку Бог створив небо та землю» (усі — 2000–20), «Непрошена гостя» (2002), «Серпанок» (2014), «Квітка сонця» (2017), «Купала», «Я і мої друзі» (обидва — 2019), «Мати», «Назад у Трипілля» (обидва — 2020); мозаїки — «Плавці» (1980, заг.-осв. школа № 23, Рівне), «Морське дно» (1983, профілакторій «Азот», с. Решуцьк Рівнен. обл.), диптих «Ткачі» (1984, клуб «Текстильник»), «Острозька академія 16 ст.» (1985, Інститут удосконалення вчителів), «Свято Івана Купала» (1987, гуманітар. університет), «Пробудження» (1988, готель «Турист»; усі — співавт.), «Волинські святі» (1991, в арках Покров. собору), «Коловорот» (1995, дит. навч.-вихов. заклад № 3; усі — Рівне), «Дитячі забави» (1997, на фасаді дит. навч.-вихов. закладу в с. Бабин, співавт.); розписи — «Індустрія» (1976, автотранспорт. коледж), «І все-таки вона крутиться» (1979, заг.-осв. школа № 8; обидва — Рівне), «Дитячі забави» (1981, дит. лікарня в м. Сарни, обидва — Рівнен. обл.), «Пори року» (1985, заг.-осв. школа с. Забороль), «Вожата» (1987, заг.-осв. школа с. Ричиця), «Розвиток космонавтики» (дит. табір відпочинку в с. Агатівка, співавт.; усі — Рівнен. обл.), «Професія», «Екологія» (усі –1990, Університет водного господарства та природокористування, Рівне).
Рекомендована література
- Орлова Д. Василь Наумець: Щоденник душі // VIP. 2005. № 22;
- Марчук Я. Білі стежки. Слово про творчість Василя Наумця // Вільне слово. 2005, 9 черв.;
- Тарасюк Н. Свято Василя Наумця // Вісті Рівненщини. 2015. № 26.