Нафтогазмаш
«НАФТОГАЗМА́Ш» — підприємство у галузі машинобудування. Діяло 1969–2001 у м. Бахмач Черніг. обл., спочатку як завод хім. машинобудування («Хіммаш»), пізніше — «Бахмачполімермаш», підпорядк. Мін-ву нафт. та хім. машинобудування СРСР. Пл. осн. вироб. корпусу підприємства складала 37 тис. м2,а з допоміж. підрозділами — 53,5 тис. м2. «Н.» мав унікал. металорізал., ковал.-прес., зварюв. устаткування, електроливарне, термічне, гальванічне, інструм. і ремонтне виробництва, кисневу й компресорні станції, склад. приміщення, під’їзні шляхи, а також розвинену мережу вироб. інфраструктур, що не лише забезпечували потреби підприємства, а й були основою соц. сфери Бахмача (системи водопостачання, потужна котельня тощо). За його фінанс. підтримки будували житло, гуртожиток, магазини, Палац культури, дитсадки і дороги. З поч. введення в експлуатацію підприємство виготовляло устаткування та запчастини для нафтохім. промисловості СРСР. 1972 для шинних заводів освоєно й розпочато серійне виробництво камер. вулканізаторів 45", 55", 75", 85", обод. стрічок, згодом — випуск автомат. ліній просочення й термооброблення корду ЛПТК-1500, гумування металокорду ЛОМК-800, ліній вулканізації багатопозицій. покришок ВПМ-2-200 і ВПМС-2- 200 продуктивністю 1200 шт. щодоби. Устаткування поставляли практично на всі шинні заводи Рад. Союзу. Одночасно випускали автомат. лінії з виробництва штуч. шпону й агрегати для спінення пінополістиролу, що застосовують у буд-ві (установка для виготовлення блоків із пінополістиролу, верстат для їх обрізування, подрібнювач відходів). 1980 «Н.» освоїв і почав серійне виробництво мобіл. нафтогазопром. устаткування (бурову установку УБСР-25М на шасі трактора ТТ-4 відзначено бронз. медаллю ВДНГ СРСР). Випускав також мобіл. цементо- (УС-5-30, УС-6-30) та піскозмішув. (УСП-50М) установки, а також установку УНБ-1, признач. для нагнітання рідких середовищ під великим тиском під час цементування нафт. і газових свердловин у процесі буріння та капремонту (устаткування монтували на шасі автомобіля КрАЗ, його експлуатували на об’єктах в Україні, РФ, Казахстані та Узбекистані). 1999 завод уперше в СНД освоїв серійне виробництво оборот. плугів 5–8 корпусів, що агрегатують із тракторами великої потужності (К-700, К-701, ХТЗ-17021, «Джон Дір», «Кейс», «Магнум» та ін.). Тривалий час підприємство очолювали Б. Мошнюк (1970–76), І. Нестеренко (1976–80, 1998–2001), І. Олещенко (1987–98). Припинив діяльність у зв’язку з банкрутством.