Нафтопроммаш
Визначення і загальна характеристика
«НАФТОПРОММА́Ш» — підприємство у галузі машинобудування. Засн. 1925 у м. Охтирка (нині Сум. обл.) як чавуноливар. завод. 1935 його переведено в систему пром. підприємств наркомату (пізніше мін-ва) звʼязку СРСР і України, в якій залишався до 1993. З поч. нім.-рад. війни 1941 завод евакуйовано в м. Ульяновськ (РФ), де продовжено випуск пром. продукції. 1946 підприємство повернуто в Охтирку, йому надано статус союз. заводу № 11. У 1955 остаточно затв. перелік продукції заводу: листосортув., штемпелюв., пачкообвʼязув., маркув. машини, транспортери, розподіл. кабел. шафи — всього 12 осн. виробів, що помітно полегшували працю пошт. працівників. Від 1961 29 найменувань продукції експортували в Угорщину, Польщу, Болгарію, Румунію, Індію, Іран, на Кубу. 1962 при заводі засн. опор. пункт Укр. заоч. політех. інституту (пізніше — філія Укр. інж.-пед. академії в Харкові). Від часу перепрофілювання в цехах підприємства освоєно понад 50 видів нових виробів — від простої штемпелюв. машини «Охтирчанка» до склад. автомат. сортув. установок, якими були оснащені центр. поштампи столиць республік та провід. міст СРСР. 1966 підприємство перейм. у ВО «Промзвʼязок», значне місце в продукції якого зайняли антени радіорелей. та супутник. звʼязку. Від 1993 — ВАТ «Н.», підпорядк. Держ. комітету нафт., газової та нафтоперероб. промисловості України. 1993–97 освоєно і впроваджено в серійне виробництво верстати-качалки СК 3-1,5-710, СК 12-3,0-5500, СК 15-5,0-9500, автоматизов. трубопровід. підігрівач нафти ПТ-16/150М та ПТ-25/100, вертикал. шлам. насос ВШН-170, глинозмішув. установка УГ 30-У1, дегазац. установка ДУ-1, фрезерно-струмин. млин ФСМ-7, установка динам. приводу штанг. насоса ПДШН для видобутку нафти, вібрац. сито ВСС-1 тощо, а також товари нар. вжитку (опалюв. котли, міні-пекарні). Наприкінці 1990-х — на поч. 2000-х рр. підприємство виготовляло понад 35 найменувань нафтогазопром. устаткування та 250 найменувань запчастин, зокрема 2002 на замовлення тадж. фiрми для радiопередав. центру в Душанбе розпочато випуск комплексу безконтакт. шлейфiв для налаштувань. 2004 освоєно малосерійне виробництво підресорених карет і прогулянк. колясок для кінних екіпажів. Тривалий час підприємство, на якому працювали понад 600 осіб, очолювали С. Гафанович (1943–76) та М. Казбан (від 1985). У 2012 «Н.» визнано банкрутом.
В. А. Марущенко
Додаткові відомості
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Підприємcтва 
