Національна філармонія України

НАЦІОНА́ЛЬНА ФІЛАРМО́НІЯ УКРАЇ́НИ Історія Н. ф. У. як концерт. організації сягає серед. 19 ст., коли 1863 в Києві засн. Київ. відділ. РМТ (див. Музичні відділення Імператорсь­кого Російського музичного товариства в Україні). Початком діяльності Укр. рад. філармонії вважають виступ 1923 симф. оркестру під орудою Л. Штейнберга в приміщенні Купец. зібрання, двоповерх. будинок якого збудовано 1882 на Олександрів. (нині Володимир.) узвозі за проектом відомого арх. В. Ніколаєва. У Колон­ному залі, що має чудову акустику, відбувалися концерти з перших років його функціонування. 1927–34, коли столицею України був Харків, філармонія працювала в цьому місті. 1937 створ. на чолі з Н. Рахліним Держ. симф. оркестр УРСР (нині Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України), що був постій. учасником концерт. програм філармонії. Оркестром також керували Г. Адлер, І. Блажков, Л. Брагінський, І.-Я. Гамкало, Ф. Глущенко, М. Канерштейн, В. Кожухар, Т. Кучар, С. Турчак, нині — В. Сіренко.

Від поч. 2-ї світової вій­ни діяльність філармонії припинено, відновлено 1943 після звільнення Києва. 1962 Колонному залу присвоєно ім’я М. Лисенка. У повоєнні роки у складі філармонії з’явилися нові творчі колективи: Квартет баяністів ім. М. Різоля, жін. вокал. ансамбль «Мрія» (кер. — І. Поклад), Квартет ім. Лисенка, Квартет ім. Леонтовича, Тріо бандуристок Київської філармонії (Н. Москвіна, Н. Павленко, В. Третякова), Тріо бандуристок Київської філармонії (1961–93) у складі М. Голенко, Т. Гриценко, Н. Писаренко, тріо бандуристок «Дніпрянка» (Ю. Гамова, Е. Миронюк, В. Пархоменко) та «Українка» (Р. Горбатенко, Л. Криворотова, Л. Колос), інструм. ансамбль «Рапсодія», Ансамбль комедії і водевілю, а від 1972 — Київський камерний оркестр (створ. 1963 А. Шароєвим, ним керували І. Блажков, А. Винокуров, М. Дядюра, Р. Кофман, нині — Н. Пономарчук). Під орудою Р. Кофмана оркестр уперше в Україні виконав унікал. цикли концертів: «Всі симфонії Ф. Шуберта» (2008), «Всі симфонії В.-А. Моцарта» (2009). Від 1970–80-х рр. концертна діяльність філармонії розширилася, окрім Колонного залу ім. М. Лисенка, колективи проводили концерти в музеях, зокрема, укр. мистецтва, рос. мистецтва, Т. Шевченка; Будинках архітектора, вчених, учителя, офіцерів; церквах Кирилів., Андріїв., Миколи Притиска на Подолі, Трапез. Києво-Печер. лаври, Київ. палаці піонерів і школярів, Укр. домі, Жовтн. палаці культури, Великому залі Київ. консерваторії, в Будинках культури і клубах Києва. Також лекторії-концерти для студентів відбувалися в Київ. університеті, Київ. інституті цивіл. авіації (нині Нац. авіац. університет), ін. вузах, а також у серед. школах, технікумах, училищах, школах-інтернатах, військ. частинах. 1982 випускники Київ. консерваторії організували ансамбль нар. інструментів «Рідні наспіви» під керівництвом Є. Чорнокондратенка. У 1980–90-х рр. колектив філармонії поповнили Київ. фортепіанне тріо (А. Мельников, В. Новиков, В. Пономарьов), квартети нар. інструментів «Джерело» (кер. — Є. Черказова) та гітаристів «Київ» (кер. — В. Шаруєв), ансамбль «Веселі музики» (кер. — С. Хитряков), хореогр. ансамбль «Терен» (1-й кер. — О. Суханов), струн. квартет «Каприс-Класік» (кер. — Л. Круглікова), камерно-інструм. ансамбль «Дивограй» (кер. — В. Чор­нокондратенко), Київський квартет саксофоністів (кер. — Ю. Василевич), тріо солісток «Козачка» (кер. — Т. Школьна). Унаслідок тех. аварії 1988 у філармонії були затоплені підвал. приміщення, склади, костюмерні, постраждали архіви та нотна б-ка. Однак під час капітал. ремонту Колонного залу ім. М. Лисенка філармонія не припинила діяльність: було відкрито Малий зал, діяли також абонементи (виступали, зокрема, скрипалі Е. Грач, Т. Грінденко, піаністи М. Пєтухов, Н. Штаркман). Артисти та колективи філармонії гастролювали в Україні та за кордоном, а в Ки­єві концертували також в Укр. домі.

1992 посаду ген. дир.-худож. кер. обійняв Д. Остапенко (нині — ген. дир.), 1996–99 — В. Лукашев (нині — худож. кер.). 1994 філармонія отримала статус «національна». 1996 реконструкц.-реставрац. роботи завершено. Було придбано 3 концертні роялі фірми «Stein­way» (2 встановлено в Колонному залі ім. М. Лисенка, а 3-й, білий, — у муз. салоні) та концерт. орган, спеціально виготовлений у Швейцарії. У Колонному залі ім. М. Лисенка активізувалося концертне життя: виступали Д. Башкіров, Ю. Башмет, Е. Вірсаладзе, Н. Гутман, В. Крайнєв, О. Криса, Т. Грінденко, О. Любимов, О. Слободяник, В. Співаков, М. Сук, М. Петров, М. Касрашвілі та ін., відбувся цикл концертів «Р. Кофман та його друзі», започатковано серію концертів «Педагог і його учні», що проводили відомі митці-педагоги, які успішно поєднували свою кон­цертну діяльність із педагогічною, як-от: баяністи М. Різоль, М. Давидов, скрипаль Б. Которович, бандурист С. Баштан, вокалісти Є. Мірошниченко, В. Курін, В. Буй­мистер, домрист Д. Остапенко, піаністи І. Рябов, В. Воробйов, Н. Толпиго-Русіна, Н. Гриднєва, гі­таристи М. Михайленко, А. Остапенко, саксофоніст Ю. Василевич. 1995 з ініціативи Д. Остапенка як спіл. проект філармонії (струнна група) та Держ. духового оркес­тру України (група духових і удар. інструментів) було створ. Симф. оркестр Н. ф. У., яким керував Л. Тихонов, а 1996 сформовано його новий склад (1996–2012, від 2019 — керівник М. Дядюра, 2012–19 — Р. Кофман). У програмі першого концерту, що відбувся в Укр. домі, звучали увертюра до опери «Тарас Бульба» М. Лисенка, сюїта «Шехеразада» М. Римського-Корсакова та Концерт № 2 для фортепіано з оркестром С. Рахманінова, де солістом був піаніст В. Селівохін. У репертуарі оркестру — сюїти з балетів «Лускунчик», «Лебедине озеро» П. Чайковського, увертюра «Коріолан», 5-а Симф. Л. ван Бетговена, 1-й Концерт для фортепіано з оркестром П. Чайковського тощо. Оркестр гастролював у Німеччині, Франції, Іспанії, Австрії, Польщі, Пд. Кореї, Туреччині, Японії, Китаї, Швейцарії, Ліхтенштейні. Від 2001 спільно з Нац. хор. капелою України «Думка» брав участь у престиж. фестивалях у Франції, де виступав із такими видат. солістами, як австр. піаніст П. Бадура-Шкода, італ. скрипаль С. Аккардо, серб. скрипаль Н. Радулович, япон. скрипалька Я. Отані та ін. Визнач. подією в становленні оркестру стало проведення циклу симф. музики Л. ван Бетговена, у якому прозвучали всі симф. й увертюри композитора. Із нагоди 170-річчя від дня народж. Й. Брамса оркестр виконав усі його симф., увертюри «Академічна» й «Трагічна», подвій. Концерт для скрипки й віолончелі з оркестром.

Філармон. колективи й донині гастролюють за кордоном, беруть участь у міжнар. конкурсах, де здобувають найвищі нагороди, звання лауреатів. Квартет баяністів ім. М. Різоля (кер. — С. Грінченко) 1999 став лауреатом міжнар. конкурсу «Citta di Castel­fi­dar­do» у м. Кастельфідардо, ансамбль «Рідні наспіви» 2001 здобув Ґран-Прі та звання лауреата міжнар. фестивалю «Music World» у м. Фівіццано (обидва — Італія). Гідно представляють за кордо­ном нац. мистецтво України й арт. різних жанрів: лауреати міжнар. конкурсів Ю. Шутко (флейта), А. Остапенко (гітара), О. Рівняк (скрипка). Водночас на сцені Колонного залу ім. М. Лисенка відбуваються виступи кращих музикантів і колективів із США, Франції, Німеччини, Туреччини, Ірану, Японії, Китаю, Польщі, Іспанії, Великої Британії. Серед них — диригенти Ч. Камацо (Японія), П. Марчбенк (Велика Британія), Р. Цольман (Бельгія), Р. Райкер (Канада), В. Ма­урер (Німеччина), піаністи П. Ґодар, Е. Строссер (Франція), М. А. Естрелья (Арґентина), Ф. Гьо­ріке (Німеччина), співачки Л. Аліберті (Італія) та О. Пасічник (Поль­ща), віолончеліст М. Руммель (Німеччина), клавесиніст А. Штайєр (Німеччина), гітаристи Й. Зербіб (Ізраїль), Ж. Торрент (Іспанія), Е. Бітетті (Іспанія), П. Пеґораро (Італія). 2002 виконано ораторіал. твір «Credo» польс. композитора і диригента К. Пендерецького за участі провід. польс. солістів Б. Ге­расимович-Гаас, Б. Бартош, І. Кло­синьсь­кої, П. Но­вацького, А. Здуніковського та київ. колективів — Симф. оркестру Н. ф. У., Нац. капели України «Думка» та хору хлопчиків і юнаків Київ. спеціаліз. муз. школи-інтернату ім. М. Лисенка.

Творче життя Н. ф. У. активно інтегровано у світ. муз. простір завдяки інтенсив. плідній співпраці з посольствами іноз. держав та їхніми культур. представництвами. Так, у рамках Міжнар. року Ф. Шопена (2010) та Міжнар. року Ф. Ліста (2011) відбулася низка концерт. заходів, проведено фес­тивалі та ювіл. концерти, серед яких — концерт, присвяч. 60-річ­чю трагедії Бабиного Яру (спільна акція Посольства Німеччини й Посольства Ізраїлю в Україні та Н. ф. У.), Укр.-італ. фестиваль гітар. музики (обидва — 2001), «Норвезька музика в Україні» (за підтримки Посольства Норвегії в Україні, 2001–02), фестиваль з нагоди 200-річчя від дня народж. Г. Берліоза (за підтримки Посольства Франції в Україні та Франц. культур. центру, 2003). У приміщенні філармонії виступив 24 червня 2001 Папа Іван-Павло II зі зверненням до представників усіх реліг. конфесій в Україні. Особливою сторінкою Н. ф. У. є абонементна діяльність, ініціатором якої була худож. кер. Р. Лефлер. Завдяки її зусиллям впроваджено систему лекцій-концертів, налагоджено роботу філармонії за участі провід. твор. колективів та окремих артистів із респ. СРСР (зокрема Г. Беклемішева, Е. Гілельса, Д. Ойстраха), а також зарубіж. виконавців. Пізніше цим опікувалася О. Фролова (1991–2006 — худож. кер. Колонного залу ім. М. Лисенка). Щорічно проводить такі абонементи: «Скрипкова музика», «Мистецтво фортепіанної гри», «Чарівна гітара», «Симфонічний вимір» (автор. проект М. Дядюри), «Оркестровий дивосвіт — від першоджерел до сучасності», для маленьких слухачів — «Музичні сходинки» (для дітей молодшого шкіл. віку), «Історія класичної гітари (портрети композиторів)» (для дітей серед. і старшого шкіл. віку), «Київська дитяча філармонія», «З історії музичної культури України кінця 18–19 століть», «Розповіді про музику для юнацтва». Філармонія в рік проводить бл. 1000 лекцій-концертів у школах Києва, переважає муз. класика (твори Й.-С. Баха, В.-А. Моцарта, Й. Гайдна, Л. ван Бетговена, Ф. Шуберта, Р. Шуманна, Ф. Шопена, Ф. Ліста, П. Чайковського, К. Дебюссі, М. Равеля, М. Мусоргського, С. Рахманінова, О. Скрябіна). 2020 концерти абонемента «Симфонічний вимір» присвятили музиці Л. ван Бет­говена («Бетговен — 250!»).

Від 1996 в абонемент. концертах Колонного залу ім. М. Лисенка виступають Симф. оркестр Н. ф. У., Київ. камер. оркестр, Симф. оркестр Нац. радіокомпанії України, Держ. духовий оркестр України, арт. філармонії, а також музиканти з багатьох країн світу, це дає можливість слухачам познайомитися з творчістю провід. майстрів України — М. Комонька, Ю. Ко­та, А. Пилатюк, О. Полянського та відомих зарубіж. виконавців — гітаристів Л. Вітошинського (Австрія), С. Ільїна, М. Радюкевича (обидва — РФ), піаністів В. Віардо (США), П. Гелілова (Німеччина), Д. Башкірова, Г. Жисліна, О. Любимова (усі — РФ), скрипалів Д. Шварцберг (Австрія), С. Стад­лера, М. Фе­дотова (обидва — РФ), Л. Ісакадзе (Грузія), віолончелів Н. Гутман, О. Князєва (обидва — РФ). Н. ф. У. постійно проводить міжнар. конкурси та фестивалі, бере участь у заг.-держ. і міжнар. худож. проектах, презентаціях, твор. звітах, наук.-практ. конф., виставках, мист.-культур. і громад. акціях. Знач. подіями стали щорічні фестивалі: «Володимир Крайнєв запрошує», «Київ музик фест», «Вір­туози планети», хор. «Золотовер­хий Київ», оркестр. музики «Літні музичні промені»; цикли концертів «Великі імена», «Класика плюс», «Золоті сторінки італійської музики»; проект «“Три С”: М. Скорик, Є. Станкович і В. Сильвестров». Н. ф. У. — гол. майданчик престиж. міжнар. конкурсів: молодих піаністів пам’яті В. Горовиця, піаністів «Київ», інструм. музики ім. Є. Станковича, вокалістів ім. Б. Гмирі, диригентів ім. С. Турчака, Лисенка Миколи імені Міжнародного музичного конкурсу. У Колонному залі ім. М. Лисенка виступають і хор. колективи: Нац. хор. капела України «Думка», Нац. капела бандуристів України ім. Г. Майбороди, хор Нац. опери України, Муніцип. чол. хор. капела ім. Л. Ревуцького, камер. хор «Хрещатик», хор. капела «Почайна», а також дит. хор «Щедрик» і хор. капела «Дзвіночок», хор хлопчиків та юнаків Київ. спеціаліз. муз. школи-інтернату ім. М. Ли­сенка. У концертах філармонії беруть участь Нац. камер. ансамбль «Київські солісти», Нац. ансамбль солістів «Київська камерата», Держ. естрадно-симф. оркестр України та ін. Виступають також колективи навч. закладів: дівочі хори Київ. академії музики ім. Р. Ґлієра та Нац. пед. університету, хор студентів Нац. муз. академії України, хор і оркестр Київ. університету культури і мистецтв.

Яскраву сторінку у виконавське мистецтво вписали знані дуети — Б. Гмиря — Л. Ос­трін, Д. Петриненко — Л. Марцевич, Л. Остапенко — Е. Безано-Пірадова, B. Іл­ляшевич — Р. Гіндін, C. Грінченко — Є. Тростянський, В. Буймистер — В. Кнорозок, Л. Кондра­шевська — Е. Безано-Пірадова та ін., видатні виконавці — В. Буймистер, 3. Гайдай, Г. Гаркуша, Б. Гмиря, Д. Гнатюк, М. Гришко, В. Ілляшевич, І. Козловський, Л. Ко­ган, М. Кондратюк, М. Литвиненко-Вольгемут, Є. Мірошниченко, Г. Нейгауз, К. Огнєвой, С. Ріхтер, А. Солов’яненко, К. Шульженко, а також гастролери — співаки І. Архипова, З. Долуханова (обидві — РФ), Р. Бейбутов (Азербайджан), М. Бієшу (Молдова), піаністи В. Клі­берн, Л. Бернстайн (обидва — США) та ін. Тут відбувались автор. вечори композиторів — О. Білаша, К. Данькевича, Л. Дичко, Д. Кабалевського, І. Карабиця, В. Кирейка, А. Кос-Анатольського, Б. Ля­тошинського, С. Людкевича, Г. Майбороди, П. Майбороди, В. Сильвестрова, М. Скорика, Є. Станковича, М. Степаненка, І. Шамо, А. Хачатуряна, Т. Хрєнникова, А. Штогаренка та ін.; письменників — Г. Абашидзе, М. Бажана, В. Бикова, Р. Братуня, І. Вільде, П. Воронька, О. Гончара, Л. Горлача, Г. Чубач, І. Драча, П. Загребельного, М. Зарудного, В. Козаченка, М. Луківа, Е. Межелайтіса, Ю. Мушкетика, С. Олійника, Б. Олійника, Д. Павличка, Ю. Смолича, М. Стельмаха, Р. Чилачави, В. Юхимовича, В. Яворівського та ін. Шанувальникам мистецтва худож. слова були представлені літ. програми І. Андроникова, Г. Булаха, П. Громовенка, Р. Івицького, Н. Крюкової, Б. Козака, Б. Лободи, С. Максимчука, А. Паламаренка, А. Сови, І. Федорової та ін. відомих читців. Серед зарубіж. твор. колективів на сцені Н. ф. У. виступали Клівленд. симф. оркестр (США), симф. оркестри Франц., Румун. і Польс. радіо і телебачення. У 2000-х рр. особливо гостро відчувалася зміна поколінь виконавців. На сцені Н. ф. У. виступали співаки Ю. Міненко, Т. Штонда, піаністи В. Самошко, І. Четуєв, Е. Небольсін, В. Руденко (обидва — РФ), вібрафоніст А. Пушкарьов, скрипалька М. Каміо (Японія), віолончеліст С. Словачевсь­кий, гітарист Г. Кривокапич (обидва — РФ) та ін. Твор. склад філармонії поповнився іменами вока­лісток Є. Ліпітюк, В. Матюшенко, О. Чубаревої, Я. Кривошеєвої (нар. спів), а також лауреатів міжнар. конкурсів, співаків Р. Шишкіної, О. Табуліної, Р. Смоляра, С. Бортника, А. Маслакова, О. Киреєва, О. Чувпила, піаніста А. Баришевського та ін.

До 250-річчя від дня народж. В.-А. Моцарта в Колонному залі ім. М. Лисенка пройшов фестиваль «МоцАртФест» (2006) за уча­сті твор. колективів і окремих виконавців. Центр. подією стало виконання Симф. для дійових осіб з оркестром «Віч-на-віч з Моцартом» Е. Радзинського. Автор ідеї та диригент-постановник М. Дядюра, автор сценарію і реж.-по­становник І. Нестеренко зуміли створити зримий образ геніал. В.-А. Моцарта. Успіху вистави сприяла талановита гра Е. Радзинського (Автор), М. Рушковсь­кого (Леопольд Моцарт), О. Богдановича (Антоніо Сальєрі), О. Треповського (Ґотфрід ван Світен), Н. Шевченко (Констанція Моцарт). На сцені філармонії ставили класичні укр. оперні твори в концерт. варіанті, що дало можливість, зберігаючи сюжет і частково скорочуючи хор. епізоди, виступати в невеликих приміщеннях (зокрема в Будинках культури). 1995 з ініціативи Д. Остапенка для постановки опер у концерт. варіанті («Запорожець за Дунаєм» С. Гула­ка-Артемовського, «Наталка Пол­тавка» М. Лисенка, «Євгеній Онєгін» П. Чайковського) запрошено з Харкова реж. В. Лукашева й диригента Нац. опери України І.-Я. Гамкала, також залучено до співпраці ансамбль нар. інструментів «Рідні наспіви». Опер. пре­м’єрою у відреставров. Колонному залі ім. М. Лисенка став «Сокіл» Д. Бортнянського (вперше українською мовою), згодом — «Травіата» Дж. Верді (реж. В. Лукашев; брали участь Л. Кондрашевська (Віолетта), Є. Сафрончик (Альфред), В. Буймистер (Жермон), «Моцарт і Сальєрі» М. Римського-Корсакова (здійснено лише раз за уча­сті Б. Гмирі й К. Огнєвого; 1999 відбулася її нова постановка (до 200-річчя від дня народж. О. Пуш­кіна) за участі В. Грохольського і В. Женченка та майстра худож. слова Б. Лободи, хору хлопчиків та юнаків Держ. чол. хор. капели ім. Л. Ревуцького), моноопера «Ніжність» В. Губаренка (1972; солістка В. Соколик, диригент В. Гнєдаш), виставу-концерт «Бузок» (постановка В. Лукашева) спочатку планували лише у формі концерту, однак жанр. межі були розширені, і вона стала своє­рід. пам’ятником митцям, які змушені були залишити батьківщину, — С. Рахманінову, В. Горовицю, О. Вертинському. Сторінки з роману А. Дюма «Дама з камеліями» (на його основі написано оперу) майстерно прочитав Б. Лобода. Діяльність створеного на філармон. сцені театру камер. опери відбувалася за кіль­кома напрямами: камерні оперні твори та інсценізації опер. творів класиків, муз. вистави для дітей («Котигорошко» М. Стецюна і «Жовтий лелека» О. Костіна).

Знач. мист. подіями стали постановки літ.-муз. вистав: «Заметіль» за О. Пушкіним, «Трубить Трубіж» за Б. Олійником, «Ave Verdi», «З глибини віків», «Гімн Києву»; концертно-театраліз. постановки опер: «Черевички», «Євгеній Онє­гін» П. Чай­ковського, «Дідона і Еней» Г. Перселла, «Біг» В. Бібика, «Поет» Л. Колодуба, «Богема» Дж. Пуччіні, «Руслан і Людмила» М. Глінки, «Фіделіо» Л. ван Бетговена (у постановках В. Лукашева, І. Нестеренко, Р. Кофмана, М. Дядюри, І.-Я. Гамкала). Твори Т. Шевченка в репертуарі Н. ф. У. займають значне місце. Вони звучать у програмах співаків, арт. розмов. жанру, інструменталістів. Н. Крюкова виконувала літ.-муз. композицію «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине!», П. Громовенко — програму «Та неоднаково мені». До 190-­ річчя від дня народж. Т. Шевченка були представлені 3 концерти-вистави («Сон», «Гайдамаки», «Думи мої думи...») із серії «Філармонійна Шевченкіана» (автори — А. Па­ламаренко, В. Лукашев, І.-Я. Гам­кало) у виконанні А. Паламаренка за участі Симф. оркестру Нац. радіокомпанії України. На сцені Н. ф. У. проходять творчі звіти симф. і камер. оркестрів обл. філармоній. Чільне місце в діяльності філармонії посідіє організація джаз. концертів, серед найцікавіших проектів — «Музика свободи» за уча­сті джаз-бенду оркестру ВПС США, автор. програми піаніста В. Неселовського (США), композиторів і піаністів Н. Лагодюк та О. Саратського, концерти «Viкtor Basiuk Orchestra», біг-бенду Нац. духового оркестру України під орудою О. Вікулова, арт. Київ. квартету саксофоністів та ін.

2004 започатковано цикл концертів «Вечори української музики. Спадщина і сучасність», 2009 — цикл диригента Р. Кофмана «Український авангард». 2004 вперше проведено Міжнар. фестиваль гітар. музики (2007 в його рамках — Міжнар. конкурс гітаристів), 2009 — «Київська весна» Міжнародний му­зичний фестиваль, 2019 — фес­тиваль камер. музики «КVІНТО­фест», 2019–20 — цикл із концертів «Соколов плюс…». У програмах Н. ф. У. остан. років звучать твори З. Алмаші, Л. Грабовського, В. Губаренка, В. Загорцева, І. Карабиця, Б. Лятошин­ського, Л. Сидоренко, В. Сильвестрова, М. Скорика, Є. Станковича, В. Польової, О. Щетинського, О. Ретинського, М. Шалигіна та ін. укр. композиторів. Особливістю концерт. сезону 2019–20 були концептуал. моногр. програми, серед яких — «Ґ. Гендель» (у виконанні флейтиста Ю. Шутка та піаніста Ю. Кота вперше в Україні звучав цикл сонат цього нім. класика), «Р. Ваґнер» (концерт Нац. духового оркестру України під орудою М. Мороза), проекти піаніста Є. Громова («Гра рефренів. Барток–Загорцев» та «Відображення. Б. Лятошинський і його час»), концерт «На березі віч­ності. І. Карабиць», автор. концерт В. Польової тощо.

Літ.: Богданов Н. А. Очерк деятельности Киевского отделения ИРМО и учрежденного при нем Музыкального училища со времени их основания (1863–1888). К., 1888; Миклашевский И. Очерк деятельности Киевского Отделения ИРМО (1863–1913). К., 1913; Кузьмін М. Забуті сторінки музичного життя Києва. К., 1972; Яворський Е. Зоряний шлях Націо­нальної філармонії України. Історія. Минуле. Сучасне. К., 2003; Таміліна І. Р. М. Глієр в музичному житті Києва в 1913–1916 роках (на матеріалах київської преси) // Наук. вісн. Нац. муз. академії України. Вип. 45: Історія музики: концепції, інтерпретації, документи. К., 2005; Зинькевич Е. Организация и деятельность Киевского отделения РМО (к 150-летию основания) // Рус. муз. об-во (1859–1917). История отделений: Сб. ст. Москва, 2012; Чекан Ю. Національний симфонічний. 100 років служіння Музиці. К., 2018.

І. Є. Таміліна

Рекомендована література

1. Богданов Н. А. Очерк деятельности Киевского отделения ИРМО и учрежденного при нем Музыкального училища со времени их основания (1863–1888). К., 1888;
   Google ScholarInternet
2. Миклашевский И. Очерк деятельности Киевского Отделения ИРМО (1863–1913). К., 1913;
   Google ScholarInternet
3. Кузьмін М. Забуті сторінки музичного життя Києва. К., 1972;
   Google ScholarInternet
4. Яворський Е. Зоряний шлях Націо­нальної філармонії України. Історія. Минуле. Сучасне. К., 2003;
   Google ScholarInternet
5. Таміліна І. Р. М. Глієр в музичному житті Києва в 1913–1916 роках (на матеріалах київської преси) // Наук. вісн. Нац. муз. академії України. Вип. 45: Історія музики: концепції, інтерпретації, документи. К., 2005;
   Google ScholarInternet
6. Зинькевич Е. Организация и деятельность Киевского отделения РМО (к 150-летию основания) // Рус. муз. об-во (1859–1917). История отделений: Сб. ст. Москва, 2012;
   Google ScholarInternet
7. Чекан Ю. Національний симфонічний. 100 років служіння Музиці. К., 2018.
   Google ScholarInternet

Фотоілюстрації

завантажити статтю