Національна філармонія України

Визначення і загальна характеристика

НАЦІОНА́ЛЬНА ФІЛАРМО́НІЯ УКРАЇ́НИ Історія Н. ф. У. як концерт. організації сягає серед. 19 ст., коли 1863 в Києві засн. Київ. від­діл. РМТ (див. Музичні від­діле­н­ня Імператорсь­кого Російського музичного товариства в Україні). Початком діяльності Укр. рад. філармонії вважають ви­ступ 1923 симф. оркестру під орудою Л. Штейнберга в приміщен­ні Купец. зі­бра­н­ня, двоповерх. будинок якого збудовано 1882 на Олександрів. (нині Володимир.) узвозі за проектом ві­домого арх. В. Ніколаєва. У Колон­ному залі, що має чудову акустику, від­бувалися концерти з перших років його функціонува­н­ня. 1927–34, коли столицею України був Харків, філармонія працювала в цьому місті. 1937 створ. на чолі з Н. Рахліним Держ. симф. оркестр УРСР (нині Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України), що був по­стій. учасником концерт. про­грам філармонії. Орке­стром також керували Г. Адлер, І. Блажков, Л. Брагінський, І.-Я. Гамкало, Ф. Глущенко, М. Канерштейн, В. Кожухар, Т. Кучар, С. Турчак, нині — В. Сіренко.

Від поч. 2-ї світової вій­ни діяльність філармонії припинено, від­новлено 1943 після звільне­н­ня Києва. 1962 Колон­ному залу присвоєно імʼя М. Лисенка. У повоєн­ні роки у складі філармонії зʼявилися нові творчі колективи: Квартет баяністів ім. М. Різоля, жін. вокал. ансамбль «Мрія» (кер. — І. Поклад), Квартет ім. Лисенка, Квартет ім. Леонтовича, Тріо бандуристок Київської філармонії (Н. Москвіна, Н. Павленко, В. Третякова), Тріо бандуристок Київської філармонії (1961–93) у складі М. Голенко, Т. Гриценко, Н. Писаренко, тріо бандуристок «Дні­прянка» (Ю. Гамова, Е. Миронюк, В. Пархоменко) та «Українка» (Р. Горбатенко, Л. Криворотова, Л. Колос), інструм. ансамбль «Рапсодія», Ансамбль комедії і водевілю, а від 1972 — Київський камерний оркестр (створ. 1963 А. Шароєвим, ним керували І. Блажков, А. Винокуров, М. Дядюра, Р. Кофман, нині — Н. Пономарчук). Під орудою Р. Кофмана оркестр уперше в Україні виконав унікал. цикли концертів: «Всі симфонії Ф. Шуберта» (2008), «Всі симфонії В.-А. Моцарта» (2009). Від 1970–80-х рр. концертна діяльність філармонії роз­ширилася, окрім Колон­ного залу ім. М. Лисенка, колективи проводили концерти в музеях, зокрема, укр. мистецтва, рос. мистецтва, Т. Шевченка; Будинках архітектора, вчених, учителя, офіцерів; церквах Кирилів., Андріїв., Миколи Притиска на Подолі, Трапез. Києво-Печер. лаври, Київ. палаці піонерів і школярів, Укр. домі, Жовтн. палаці культури, Великому залі Київ. консерваторії, в Будинках культури і клубах Києва. Також лекторії-концерти для студентів від­бувалися в Київ. університеті, Київ. ін­ституті цивіл. авіації (нині Нац. авіац. університет), ін. вузах, а також у серед. школах, технікумах, училищах, школах-інтернатах, військ. частинах. 1982 випускники Київ. консерваторії організували ансамбль нар. інструментів «Рідні на­співи» під керівництвом Є. Чорнокондратенка. У 1980–90-х рр. колектив філармонії поповнили Київ. фортепіан­не тріо (А. Мельников, В. Новиков, В. Пономарьов), квартети нар. інструментів «Джерело» (кер. — Є. Черказова) та гітаристів «Київ» (кер. — В. Шаруєв), ансамбль «Веселі музики» (кер. — С. Хитряков), хореогр. ансамбль «Терен» (1-й кер. — О. Суханов), струн. квартет «Ка­прис-Класік» (кер. — Л. Круглікова), камерно-інструм. ансамбль «Диво­грай» (кер. — В. Чор­нокондратенко), Київський квартет саксофоністів (кер. — Ю. Василевич), тріо солісток «Козачка» (кер. — Т. Школьна). Унаслідок тех. аварії 1988 у філармонії були затоплені під­вал. приміще­н­ня, склади, костюмерні, по­страждали архіви та нотна б-ка. Однак під час капітал. ремонту Колон­ного залу ім. М. Лисенка філармонія не припинила діяльність: було від­крито Малий зал, діяли також абонементи (ви­ступали, зокрема, скрипалі Е. Грач, Т. Грінденко, піаністи М. Пєтухов, Н. Штаркман). Артисти та колективи філармонії гастролювали в Україні та за кордоном, а в Ки­єві концертували також в Укр. домі.

1992 посаду ген. дир.-худож. кер. обійняв Д. Остапенко (нині — ген. дир.), 1996–99 — В. Лукашев (нині — худож. кер.). 1994 філармонія отримала статус «національна». 1996 рекон­струкц.-ре­ставрац. роботи завершено. Було при­дбано 3 концертні роялі фірми «Stein­way» (2 встановлено в Колон­ному залі ім. М. Лисенка, а 3-й, білий, — у муз. салоні) та концерт. орган, спеціально виготовлений у Швейцарії. У Колон­ному залі ім. М. Лисенка активізувалося концертне життя: ви­ступали Д. Ба­шкіров, Ю. Башмет, Е. Вірсаладзе, Н. Гутман, В. Крайнєв, О. Криса, Т. Грінденко, О. Любимов, О. Слободяник, В. Спів­аков, М. Сук, М. Петров, М. Касрашвілі та ін., від­бувся цикл концертів «Р. Кофман та його друзі», започатковано серію концертів «Педагог і його учні», що проводили ві­домі митці-педагоги, які успішно по­єд­нували свою кон­цертну діяльність із педагогічною, як-от: баяністи М. Різоль, М. Давидов, скрипаль Б. Которович, бандурист С. Баштан, вокалісти Є. Мірошниченко, В. Курін, В. Буй­мистер, домрист Д. Остапенко, піаністи І. Рябов, В. Вороб­йов, Н. Толпиго-Русіна, Н. Гриднєва, гі­таристи М. Михайленко, А. Остапенко, саксофоніст Ю. Василевич. 1995 з ініціативи Д. Остапенка як спіл. проект філармонії (струн­на група) та Держ. духового оркес­тру України (група духових і удар. інструментів) було створ. Симф. оркестр Н. ф. У., яким керував Л. Тихонов, а 1996 сформовано його новий склад (1996–2012, від 2019 — керівник М. Дядюра, 2012–19 — Р. Кофман). У про­грамі першого концерту, що від­бувся в Укр. домі, звучали увертюра до опери «Тарас Бульба» М. Лисенка, сюїта «Шехеразада» М. Римського-Корсакова та Концерт № 2 для фортепіано з орке­стром С. Рахманінова, де солістом був піаніст В. Селівохін. У репертуарі оркестру — сюїти з балетів «Лускунчик», «Лебедине озеро» П. Чайковського, увертюра «Коріолан», 5-а Симф. Л. ван Бетговена, 1-й Концерт для фортепіано з орке­стром П. Чайковського тощо. Оркестр гастролював у Німеч­чині, Франції, Іспанії, Австрії, Польщі, Пд. Кореї, Туреч­чині, Японії, Китаї, Швейцарії, Ліхтенштейні. Від 2001 спільно з Нац. хор. капелою України «Думка» брав участь у пре­стиж. фестивалях у Франції, де ви­ступав із такими видат. солістами, як австр. піаніст П. Бадура-Шкода, італ. скрипаль С. Ак­кардо, серб. скрипаль Н. Радулович, япон. скрипалька Я. Отані та ін. Ви­знач. подією в становлен­ні оркестру стало проведе­н­ня циклу симф. музики Л. ван Бетговена, у якому про­звучали всі симф. й увертюри композитора. Із нагоди 170-річчя від дня народж. Й. Брамса оркестр виконав усі його симф., увертюри «Академічна» й «Трагічна», по­двій. Концерт для скрипки й віолончелі з орке­стром.

Філармон. колективи й донині гастролюють за кордоном, беруть участь у між­нар. конкурсах, де здобувають найвищі нагороди, зва­н­ня лауреатів. Квартет баяністів ім. М. Різоля (кер. — С. Грінченко) 1999 став лауреатом між­нар. конкурсу «Citta di Castel­fi­dar­do» у м. Кастельфідардо, ансамбль «Рідні на­співи» 2001 здобув Ґран-Прі та зва­н­ня лауреата між­нар. фестивалю «Music World» у м. Фівіц­цано (обидва — Італія). Гідно пред­ставляють за кордо­ном нац. мистецтво України й арт. різних жанрів: лауреати між­нар. конкурсів Ю. Шутко (флейта), А. Остапенко (гітара), О. Рівняк (скрипка). Водночас на сцені Колон­ного залу ім. М. Лисенка від­буваються ви­ступи кращих музикантів і колективів із США, Франції, Німеч­чини, Туреч­чини, Ірану, Японії, Китаю, Польщі, Іспанії, Великої Британії. Серед них — диригенти Ч. Камацо (Японія), П. Марчбенк (Велика Британія), Р. Цольман (Бельгія), Р. Райкер (Канада), В. Ма­урер (Німеч­чина), піаністи П. Ґодар, Е. Строс­сер (Франція), М. А. Естрелья (Арґентина), Ф. Гьо­ріке (Німеч­чина), спів­ачки Л. Аліберті (Італія) та О. Пасічник (Поль­ща), віолончеліст М. Рум­мель (Німеч­чина), клавесиніст А. Штайєр (Німеч­чина), гітаристи Й. Зербіб (Ізраїль), Ж. Тор­рент (Іспанія), Е. Бітет­ті (Іспанія), П. Пеґораро (Італія). 2002 виконано ораторіал. твір «Credo» польс. композитора і диригента К. Пендерецького за участі провід. польс. солістів Б. Ге­расимович-Гаас, Б. Бартош, І. Кло­синьсь­кої, П. Но­вацького, А. Здуніковського та київ. колективів — Симф. оркестру Н. ф. У., Нац. капели України «Думка» та хору хлопчиків і юнаків Київ. спеціаліз. муз. школи-інтернату ім. М. Лисенка.

Творче життя Н. ф. У. активно інтегровано у світ. муз. про­стір завдяки інтенсив. плідній спів­праці з посольствами іноз. держав та їхніми культур. пред­ставництвами. Так, у рамках Між­нар. року Ф. Шопена (2010) та Між­нар. року Ф. Ліста (2011) від­булася низка концерт. заходів, проведено фес­тивалі та ювіл. концерти, серед яких — концерт, присвяч. 60-річ­чю трагедії Бабиного Яру (спільна акція Посольства Німеч­чини й Посольства Ізраїлю в Україні та Н. ф. У.), Укр.-італ. фестиваль гітар. музики (обидва — 2001), «Норвезька музика в Україні» (за під­тримки Посольства Норвегії в Україні, 2001–02), фестиваль з нагоди 200-річчя від дня народж. Г. Берліоза (за під­тримки Посольства Франції в Україні та Франц. культур. центру, 2003). У приміщен­ні філармонії ви­ступив 24 червня 2001 Папа Іван-Павло II зі зверне­н­ням до пред­ставників усіх реліг. конфесій в Україні. Особливою сторінкою Н. ф. У. є абонементна діяльність, ініціатором якої була худож. кер. Р. Лефлер. Завдяки її зуси­л­лям впроваджено систему лекцій-концертів, налагоджено роботу філармонії за участі провід. твор. колективів та окремих артистів із респ. СРСР (зокрема Г. Беклемішева, Е. Гілельса, Д. Ой­страха), а також зарубіж. виконавців. Пізніше цим опікувалася О. Фролова (1991–2006 — худож. кер. Колон­ного залу ім. М. Лисенка). Щорічно проводить такі абонементи: «Скрипкова музика», «Мистецтво фортепіан­ної гри», «Чарівна гітара», «Симфонічний вимір» (автор. проект М. Дядюри), «Оркестровий дивосвіт — від першоджерел до сучасності», для маленьких слухачів — «Музичні сходинки» (для дітей молодшого шкіл. віку), «Історія класичної гітари (порт­рети композиторів)» (для дітей серед. і старшого шкіл. віку), «Київська дитяча філармонія», «З історії музичної культури України кінця 18–19 століть», «Роз­повіді про музику для юнацтва». Філармонія в рік проводить бл. 1000 лекцій-концертів у школах Києва, пере­важає муз. класика (твори Й.-С. Баха, В.-А. Моцарта, Й. Гайдна, Л. ван Бетговена, Ф. Шуберта, Р. Шуман­на, Ф. Шопена, Ф. Ліста, П. Чайковського, К. Дебюс­сі, М. Равеля, М. Мусоргського, С. Рахманінова, О. Скрябіна). 2020 концерти абонемента «Симфонічний вимір» присвятили музиці Л. ван Бет­говена («Бетговен — 250!»).

Від 1996 в абонемент. концертах Колон­ного залу ім. М. Лисенка ви­ступають Симф. оркестр Н. ф. У., Київ. камер. оркестр, Симф. оркестр Нац. радіокомпанії України, Держ. духовий оркестр України, арт. філармонії, а також музиканти з багатьох країн світу, це дає можливість слухачам по­зна­йомитися з творчістю провід. майстрів України — М. Комонька, Ю. Ко­та, А. Пилатюк, О. Полянського та ві­домих зарубіж. виконавців — гітаристів Л. Вітошинського (Австрія), С. Ільїна, М. Радюкевича (обидва — РФ), піаністів В. Віардо (США), П. Гелілова (Німеч­чина), Д. Ба­шкірова, Г. Жисліна, О. Любимова (усі — РФ), скрипалів Д. Шварцберг (Австрія), С. Стад­лера, М. Фе­дотова (обидва — РФ), Л. Ісакадзе (Грузія), віолончелів Н. Гутман, О. Князєва (обидва — РФ). Н. ф. У. по­стійно проводить між­нар. конкурси та фестивалі, бере участь у заг.-держ. і між­нар. худож. проектах, презентаціях, твор. звітах, наук.-практ. конф., ви­ставках, мист.-культур. і громад. акціях. Знач. подіями стали щорічні фестивалі: «Володимир Крайнєв за­прошує», «Київ музик фест», «Вір­туози планети», хор. «Золотовер­хий Київ», оркестр. музики «Літні музичні промені»; цикли концертів «Великі імена», «Класика плюс», «Золоті сторінки італійської музики»; проект «“Три С”: М. Скорик, Є. Станкович і В. Сильвестров». Н. ф. У. — гол. май­данчик пре­стиж. між­нар. конкурсів: молодих піаністів памʼяті В. Горовиця, піаністів «Київ», інструм. музики ім. Є. Станковича, вокалістів ім. Б. Гмирі, диригентів ім. С. Турчака, Лисенка Миколи імені Між­народного музичного конкурсу. У Колон­ному залі ім. М. Лисенка ви­ступають і хор. колективи: Нац. хор. капела України «Думка», Нац. капела бандуристів України ім. Г. Майбороди, хор Нац. опери України, Муніцип. чол. хор. капела ім. Л. Ревуцького, камер. хор «Хрещатик», хор. капела «Почайна», а також дит. хор «Щедрик» і хор. капела «Дзвіночок», хор хлопчиків та юнаків Київ. спеціаліз. муз. школи-інтернату ім. М. Ли­сенка. У концертах філармонії беруть участь Нац. камер. ансамбль «Київські солісти», Нац. ансамбль солістів «Київська камерата», Держ. естрадно-симф. оркестр України та ін. Ви­ступають також колективи навч. закладів: дівочі хори Київ. академії музики ім. Р. Ґлієра та Нац. пед. університету, хор студентів Нац. муз. академії України, хор і оркестр Київ. університету культури і мистецтв.

Яскраву сторінку у виконавське мистецтво вписали знані дуети — Б. Гмиря — Л. Ос­трін, Д. Петриненко — Л. Марцевич, Л. Остапенко — Е. Без­ано-Пірадова, B. Іл­ляшевич — Р. Гіндін, C. Грінченко — Є. Тростянський, В. Буймистер — В. Кнорозок, Л. Кондра­шевська — Е. Без­ано-Пірадова та ін., видатні виконавці — В. Буймистер, 3. Гайдай, Г. Гаркуша, Б. Гмиря, Д. Гнатюк, М. Гришко, В. Іл­ляшевич, І. Козловський, Л. Ко­ган, М. Кондратюк, М. Литвиненко-Вольгемут, Є. Мірошниченко, Г. Нейгауз, К. Огнєвой, С. Ріхтер, А. Соловʼяненко, К. Шульженко, а також гастролери — спів­аки І. Архипова, З. Долуханова (обидві — РФ), Р. Бейбутов (Азербайджан), М. Бієшу (Молдова), піаністи В. Клі­берн, Л. Берн­стайн (обидва — США) та ін. Тут від­бувались автор. вечори композиторів — О. Білаша, К. Данькевича, Л. Дичко, Д. Кабалевського, І. Карабиця, В. Кирейка, А. Кос-Анатольського, Б. Ля­тошинського, С. Людкевича, Г. Майбороди, П. Майбороди, В. Сильвестрова, М. Скорика, Є. Станковича, М. Степаненка, І. Шамо, А. Хачатуряна, Т. Хрєн­никова, А. Штогаренка та ін.; письмен­ників — Г. Абашидзе, М. Бажана, В. Бикова, Р. Братуня, І. Вільде, П. Воронька, О. Гончара, Л. Горлача, Г. Чубач, І. Драча, П. Загребельного, М. Зарудного, В. Козаченка, М. Луківа, Е. Межелайтіса, Ю. Мушкетика, С. Олійника, Б. Олійника, Д. Павличка, Ю. Смолича, М. Стельмаха, Р. Чилачави, В. Юхимовича, В. Яворівського та ін. Шанувальникам мистецтва худож. слова були пред­ставлені літ. про­грами І. Андроникова, Г. Булаха, П. Громовенка, Р. Івицького, Н. Крюкової, Б. Козака, Б. Лободи, С. Максимчука, А. Паламаренка, А. Сови, І. Федорової та ін. ві­домих читців. Серед зарубіж. твор. колективів на сцені Н. ф. У. ви­ступали Клівленд. симф. оркестр (США), симф. оркестри Франц., Румун. і Польс. радіо і телебаче­н­ня. У 2000-х рр. особливо гостро від­чувалася зміна поколінь виконавців. На сцені Н. ф. У. ви­ступали спів­аки Ю. Міненко, Т. Штонда, піаністи В. Самошко, І. Четуєв, Е. Небольсін, В. Руденко (обидва — РФ), вібрафоніст А. Пушкарьов, скрипалька М. Каміо (Японія), віолончеліст С. Словачевсь­кий, гітарист Г. Кривокапич (обидва — РФ) та ін. Твор. склад філармонії поповнився іменами вока­лісток Є. Ліпітюк, В. Матюшенко, О. Чубаревої, Я. Кривошеєвої (нар. спів), а також лауреатів між­нар. конкурсів, спів­аків Р. Шишкіної, О. Табуліної, Р. Смоляра, С. Бортника, А. Маслакова, О. Киреєва, О. Чувпила, піаніста А. Баришевського та ін.

До 250-річчя від дня народж. В.-А. Моцарта в Колон­ному залі ім. М. Лисенка про­йшов фестиваль «МоцАртФест» (2006) за уча­сті твор. колективів і окремих виконавців. Центр. подією стало викона­н­ня Симф. для ді­йових осіб з орке­стром «Віч-на-віч з Моцартом» Е. Радзинського. Автор ідеї та диригент-по­становник М. Дядюра, автор сценарію і реж.-по­­становник І. Нестеренко зуміли створити зримий образ геніал. В.-А. Моцарта. Успіху ви­стави сприяла талановита гра Е. Радзинського (Автор), М. Рушковсь­кого (Леопольд Моцарт), О. Бог­дановича (Антоніо Сальєрі), О. Треповського (Ґотфрід ван Світен), Н. Шевченко (Кон­станція Моцарт). На сцені філармонії ставили класичні укр. оперні твори в концерт. варіанті, що дало можливість, зберігаючи сюжет і частково скорочуючи хор. епізоди, ви­ступати в невеликих приміще­н­нях (зокрема в Будинках культури). 1995 з ініціативи Д. Остапенка для по­становки опер у концерт. варіанті («Запорожець за Дунаєм» С. Гула­ка-Артемовського, «Наталка Пол­тавка» М. Лисенка, «Євгеній Онєгін» П. Чайковського) за­прошено з Харкова реж. В. Лукашева й диригента Нац. опери України І.-Я. Гамкала, також залучено до спів­праці ансамбль нар. інструментів «Рідні на­співи». Опер. пре­мʼєрою у від­ре­ставров. Колон­ному залі ім. М. Лисенка став «Сокіл» Д. Бортнянського (вперше українською мовою), згодом — «Травіата» Дж. Верді (реж. В. Лукашев; брали участь Л. Кондрашевська (Віолет­та), Є. Сафрончик (Альфред), В. Буймистер (Жермон), «Моцарт і Сальєрі» М. Римського-Корсакова (здійснено лише раз за уча­сті Б. Гмирі й К. Огнєвого; 1999 від­булася її нова по­становка (до 200-річчя від дня народж. О. Пуш­кіна) за участі В. Грохольського і В. Женченка та майстра худож. слова Б. Лободи, хору хлопчиків та юнаків Держ. чол. хор. капели ім. Л. Ревуцького), моноопера «Ніжність» В. Губаренка (1972; солістка В. Соколик, диригент В. Гнєдаш), ви­ставу-концерт «Бузок» (по­становка В. Лукашева) спочатку планували лише у формі концерту, однак жанр. межі були роз­ширені, і вона стала своє­рід. памʼятником митцям, які змушені були залишити батьківщину, — С. Рахманінову, В. Горовицю, О. Вертинському. Сторінки з роману А. Дюма «Дама з камеліями» (на його основі написано оперу) майстерно прочитав Б. Лобода. Діяльність створеного на філармон. сцені театру камер. опери від­бувалася за кіль­кома напрямами: камерні оперні твори та інсценізації опер. творів класиків, муз. ви­стави для дітей («Котигорошко» М. Стецюна і «Жовтий лелека» О. Костіна).

Знач. мист. подіями стали по­становки літ.-муз. ви­став: «Заметіль» за О. Пушкіним, «Трубить Трубіж» за Б. Олійником, «Ave Verdi», «З глибини віків», «Гімн Києву»; концертно-театраліз. по­становки опер: «Черевички», «Євгеній Онє­гін» П. Чай­ковського, «Дідона і Еней» Г. Персел­ла, «Біг» В. Бібика, «Поет» Л. Колодуба, «Богема» Дж. Пуч­чіні, «Руслан і Людмила» М. Глінки, «Фіделіо» Л. ван Бетговена (у по­становках В. Лукашева, І. Нестеренко, Р. Кофмана, М. Дядюри, І.-Я. Гамкала). Твори Т. Шевченка в репертуарі Н. ф. У. за­ймають значне місце. Вони звучать у про­грамах спів­аків, арт. роз­мов. жанру, інструменталістів. Н. Крюкова виконувала літ.-муз. композицію «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине!», П. Громовенко — про­граму «Та неоднаково мені». До 190-­ річчя від дня народж. Т. Шевченка були пред­ставлені 3 концерти-ви­стави («Сон», «Гайдамаки», «Думи мої думи...») із серії «Філармонійна Шевченкіана» (автори — А. Па­ламаренко, В. Лукашев, І.-Я. Гам­кало) у виконан­ні А. Паламаренка за участі Симф. оркестру Нац. радіокомпанії України. На сцені Н. ф. У. проходять творчі звіти симф. і камер. оркестрів обл. філармоній. Чільне місце в діяльності філармонії посідіє організація джаз. концертів, серед найцікавіших проектів — «Музика свободи» за уча­сті джаз-бенду оркестру ВПС США, автор. про­грами піаніста В. Неселовського (США), композиторів і піаністів Н. Лагодюк та О. Саратського, концерти «Viкtor Basiuk Orchestra», біг-бенду Нац. духового оркестру України під орудою О. Вікулова, арт. Київ. квартету саксофоністів та ін.

2004 започатковано цикл концертів «Вечори української музики. Спадщина і сучасність», 2009 — цикл диригента Р. Кофмана «Український авангард». 2004 вперше проведено Між­нар. фестиваль гітар. музики (2007 в його рамках — Між­нар. конкурс гітаристів), 2009 — «Київська весна» Між­народний му­зичний фестиваль, 2019 — фес­тиваль камер. музики «КVІНТО­фест», 2019–20 — цикл із концертів «Соколов плюс…». У про­грамах Н. ф. У. остан. років звучать твори З. Алмаші, Л. Грабовського, В. Губаренка, В. Загорцева, І. Карабиця, Б. Лятошин­ського, Л. Сидоренко, В. Сильвестрова, М. Скорика, Є. Станковича, В. Польової, О. Щетинського, О. Ретинського, М. Шалигіна та ін. укр. композиторів. Особливістю концерт. сезону 2019–20 були концептуал. моногр. про­грами, серед яких — «Ґ. Гендель» (у виконан­ні флейтиста Ю. Шутка та піаніста Ю. Кота вперше в Україні звучав цикл сонат цього нім. класика), «Р. Ваґнер» (концерт Нац. духового оркестру України під орудою М. Мороза), проекти піаніста Є. Громова («Гра рефренів. Барток–Загорцев» та «Від­ображе­н­ня. Б. Лятошинський і його час»), концерт «На березі віч­ності. І. Карабиць», автор. концерт В. Польової тощо.

Літ.: Бог­данов Н. А. Очерк деятельности Киевского отделения ИРМО и учрежден­ного при нем Музыкального училища со времени их основания (1863–1888). К., 1888; Миклашевский И. Очерк деятельности Киевского Отделения ИРМО (1863–1913). К., 1913; Кузьмін М. Забуті сторінки музичного життя Києва. К., 1972; Яворський Е. Зоряний шлях Націо­нальної філармонії України. Історія. Минуле. Сучасне. К., 2003; Таміліна І. Р. М. Глієр в музичному житті Києва в 1913–1916 роках (на матеріалах київської преси) // Наук. вісн. Нац. муз. академії України. Вип. 45: Історія музики: концепції, інтер­претації, документи. К., 2005; Зинькевич Е. Организация и деятельность Киевского отделения РМО (к 150-летию основания) // Рус. муз. об-во (1859–1917). История отделений: Сб. ст. Москва, 2012; Чекан Ю. Національний симфонічний. 100 років служі­н­ня Музиці. К., 2018.

І. Є. Таміліна

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю