Навроцький Василь Миколайович
НАВРО́ЦЬКИЙ Василь Миколайович (25. 08. 1929, с. Браниця Бобровиц. р-ну, нині Черніг. обл. — 16. 05. 2002, Київ) — живописець. Народний художник України (1994). Член НСХУ (1999). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київ. худож.-ремісн. училище № 17 (1949). Служив на флоті. Мистецтву навч. самотужки. Працював 1954–89 на буд-ві. Учасник міських, обл., всеукр., зарубіж. мистецьких виставок від 1960-х рр. Персон. — у Києві (1994). Писав переважно пейзажі, портрети, натюрморти у реаліст. стилі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Садок вишневий коло хати. Браниця» (1965), «Ранок у селі Браниця» (1968), «Дружина» (1974), «Україно моя, Україно» (1978), «Шлях у рідне село» (1980), «Місячна ніч» (1983), «Автопортрет» (1984), «І на оновленій землі врага не буде, супостата» (1987), «На косогорі», «Актриса А. Роговцева» (обидва — 1988), «Золота осінь», «Балтика», «Батько», «Дари ланів», «Університет будується», «Будівництво», «Дуби», «Натюрморт із калиною», «Кавказький натюрморт», «У дозорі», «Після дощу», «Натюрморт із медом» (усі — 1990-і рр.), «Натюрморт із вишнями» (1991), «Онук Сашко» (1994), «Льодохід», «Шлях на Яремчу», «Натюрморт із червоною вазою» (усі — 1996).
Рекомендована література
- Полтавець Микола [Шудря М.]. Невідцвітня палітра життя // Україна. 1989. № 36;
- Дука Л. «Візитна картка» мистця В. Навроцького // Старожитності. 1993. Ч. 9–10;
- Янко Д. Вершини долають невтомні митці (про Василя Навроцького) // ДУ. 2014, 14 жовт.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
