Нагорний Сергій Олександрович
НАГО́РНИЙ Сергій Олександрович (23. 01. 1955, м. Інта, Респ. Комі, РФ) — графік, живописець. Член СХ СРСР (1988), НСХУ (1988–2004). Закін. Ленінгр. інститут живопису, скульптури та архітектури (нині С.-Петербург, 1983). Працював оформлювачем на підприємствах пром. і залізнич. транспорту (м. Краснодар, РФ; 1972–76), у Ленінгр. адміралтей. об’єдн. (1976–77); викл. Кемеров. худож. училища (РФ, від 1983). У 1990–94 мешкав у м. Фастів (Київ. обл.). Учасник міських, обл., міжнар. мистецьких виставок від 1981. Персон. — у Києві (1993, 1994), Москві (1995, 1996, 1997), Ґеттінґені (Німеччина; 1999), Краснодарі (РФ; 2000, 2001). Створює переважно пейзажі, працює у жанрі «ню». Осн. стилі — абстракціонізм, сюрреалізм, реалізм з елементами романтизму та символізму. Окремі роботи зберігаються в Нац. музеї «Київ. картинна галерея», у приват. колекціях за кордоном.
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії — «По Будапешту», «Балатон», «Угорські характери», «Місто печей», «Дача АМ Будапешта» (усі — 1981), «Російське село» (1983), «Сибірський пейзаж» (1985–86), «Сибір» (1986), «Район Шалготар’ян» (1986–87), «Людина та екологія», «Королева» (обидві — 1980–2000-і рр.); живопис — «Люба», «Зимовий вечір» (обидва — 1985), «Околиця», «Набережна річки Томі восени» (обидва — 1986), «Згадуючи Модільяні», «Ранковий сон», «Альпійське повітря», «Розбите дзеркало», «Кішечка», «Ранок», «Золотий дощ», «Дівчина із птахом на голові», «Незнайомка», «Кармен», «У тенетах спогадів», «Спокуса», «Привиди і мрії» (усі — 1980–2000-і рр.).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
