Наливайко Терентій Йосипович

НАЛИВА́ЙКО Терентій Йосипович (04(16). 06. 1899, слобода Котельва Харків. губ., нині смт Полтав. обл. — 04. 06. 1979, смт Опішня Зіньків. р-ну Полтав. обл.) — іконописець, гончар, скульптор. Закін. 7 кл. Від 1916 захопився малюванням ікон, нар. картин, декорацій, афіш для місц. драм. гуртка у Котельві. У 1920-х рр. малював на тарелях і глечиках укр. краєвиди з хатами і вербами, портрет Т. Шевченка. 1926 вступив до Харків. худож. технікуму образотвор. мистецтва. Від 1932 — в Опішні, де навч. у кераміста П. Кононенка та місц. худож.-керам. школі-майстерні (1936–38; кер. І. Ксьонзенко). Майстер пром. артілі «Худож. керамік» (1938–41, 1943–59). Похвал. грамота за куманець для респ. виставки (1937), диплом 1-го ступеня Полтав. облради (1947). У 1930–50-х рр. ліпив скульптури темат. характеру, погруддя й барельєфи на вазах, куманцях, тарелях із сюжет. сценами, краєвидами, портретами, рослин. чи геом. візерунками. Експонент всеукр., обл., всесоюз. виставок від 1937. Разом із М. Назарук та О. Бабич 1938 створив мозаїч. портрет Т. Шевченка. Образ поета зобразив на полотні (1920–30-і рр.), тарелях (1930–40-і рр.); його статуетку «Кобзар» (1948) виготовляли серійно й продавали на базарах Полтавщини. На замовлення священиків 1941–43 за допомогою гіпс. форм виготовляв скульптурні зображення Ісуса Христа й Божої Матері, декоруючи олій. фарбою влас. виробництва. Брав участь у створенні іконостаса для Покров. церкви в Опішні. Деякі роботи зберігаються у НМУНДМ (Київ), Полтав. краєзн. музеї, Нац. музеї-заповіднику укр. гончарства, Мемор. музеї-садибі Пошивайлів (обидва — Опішня).

Тв.: багатофігурна композиція «Визволення Західної України» (1939, 2-а премія Полтав. будинку нар. творчості); 4 барельєфи для постаменту пам’ятника В. Леніну в Опішні (1940, знищено 1941 німцями; 1945 відновлено погруддя з керам. маси); образи для Покров. церкви в Опішні (1941–45); статуетки В. Чапаєва, М. Щорса; вази у вигляді акваріумів; декор. тарелі (усі — 1950-і рр.); скульптурні композиції — «Катерина», «Тарас-водоноша», «Хата батьків Т. Шевченка» (усі — 1964).

Літ.: Дмитрієва Є. М. Мистецтво Опішні. К., 1952; Ханко В. Художники та майстри Котелевщини // Нар. трибуна. 1977, 7 квіт.; Клименко О. Гончарі Опішного 1930–50-х років: Артільне виробництво // Нар. мистецтво. 2001. № 1–2.

В. М. Ханко, О. Г. Ликова

Основні твори

багатофігурна композиція «Визволення Західної України» (1939, 2-а премія Полтав. будинку нар. творчості); 4 барельєфи для постаменту пам’ятника В. Леніну в Опішні (1940, знищено 1941 німцями; 1945 відновлено погруддя з керам. маси); образи для Покров. церкви в Опішні (1941–45); статуетки В. Чапаєва, М. Щорса; вази у вигляді акваріумів; декор. тарелі (усі – 1950-і рр.); скульптурні композиції – «Катерина», «Тарас-водоноша», «Хата батьків Т. Шевченка» (усі – 1964).