НАЦІОНА́ЛЬНИЙ ЗАСЛУ́ЖЕНИЙ АКАДЕМІ́ЧНИЙ УКРАЇ́НСЬКИЙ НАРО́ДНИЙ ХОР УКРАЇ́НИ імені Г. Верьовки. Заснований 1943 у Харкові як Державний український народний хор (художній керівник та головний диригент – Г. Верьовка) з метою сприя­н­ня роз­витку українського народного хорового і музично-хорео­графічного мистецтва та пропаганди здобутків радянської музичної культури. Г. Верьовка разом із О. Міньківським їздили по селах і с-щах у пошуках молодих талановитих виконавців з народу, більшість з яких не мала музичної освіти, але була носієм народної культури та найкращих зразків пісен­них і танцювальних традицій. 1943 було створено харківську хорову групу. Того ж року директором хору при­значено О. Міньківського, диригентом — дружину Г. Верьовки Е. Скрипчинську, керівником оркестру – І. Антоновського, балет­мейстером — О. Дмитренка. Після звільне­н­ня Києва 1943 ініціативна група хору пере­їхала до міста, де оголосила набір до київської хорової групи (бандуристи В. Пере­пелюк, М. Назаренко, сопілкар Є. Бобровников, цимбаліст І. Золотаренко). 1944 у Києві від­булося обʼ­єд­на­н­ня київської і харківської хорових груп (у складі — хорова, оркестрова та балетна групи). 

6 вересня 1944 у приміщен­ні на вул. Трьохсвятительська, № 3 від­бувся перший концерт хору. Колектив роз­почав гастрольну діяльність в Україні, республіках СРСР, а згодом і за кордоном. Хор ре­презентував українське мистецтво в Румунії (1952–56), Польщі (1953), Фінляндії (1954), Бельгії та Люксембурзі (1958), Німеч­чині (1959), Югославії (1962) та ін. 1944–64 ви­дано 137 платівок із записами хору. 1962 з ініціативи Г. Верьовки та Е. Скрипчинської при хорі створено на­вчальну студію (директор — Я. Міщенко, хор­мейстер – А. Авдієвський). 1964 після смерті Г. Верьовки хору присвоєно його імʼя і зва­н­ня «заслужений», художній керівник та головний диригентом хору стала Е. Скрипчинська. 1966 колектив очолив А. Авдієвський, який вперше ввів у народний хор жіночі академічні голоси, роз­ширивши його виконавські можливості. Від 1971 — академічний, від 1997 — національний.

У про­грамах хору пере­важали історичні думи, козацькі та чумацькі пісні, жартівливі хорові сценки, родин­но-побутова та обрядова лірика. Репертуарний діапазон: від етносу та фольклору до класичних обробок а капела і пісень сучасних композиторів; від вокально-хорео­графічних сцен, композицій та народних дійств до фольк-опери-балету «Цвіт папороті» Є. Станковича, де народні мотиви вдало синтезовані із сучасними при­йомами композиторського письма та аранжува­н­ня. 

У складі хору у різний час працювали чи продовжують працювати:

  • народні артисти України: О. Гомон, В. Бойко, Н. Цюпа, Л. Клименко, Н. Матвієнко, А. Кудлай, М. Миколайчук, В. Коротя-Ковальська, В. Турець, Г. Шумилова, В. Ватаманюк, В. Литвин, В. Мартиненко, П. Павлюченко, В. Попадюк, Г. Менкуш, А. Сафронов, В. Куцевалов; 
  • заслужені діячі мистецтв України: М. Авдієвська, О. Драгомирецька, В. Ткачук, Г. Єременко, М. Пилипчак, А. Дубина, С. Савчук, Д. Радик, І. Мельниченко, В. Шкоріненко; 
  • заслужені артисти України: Г. Норець, Б. Лаба, Л. Молотова, В. Головченко, Л. Вернигор, П. Авраменко, В. Суржа, Є. Бобровников, Ю. Незовибатько, В. Завгородній, О. Єфремов, Т. Борковська, О. Чу­прик, В. Ткаченко, В. Іванус, В. Федорченко, А. Кулик, В. Черкун, В. Самойленко, М. Шраменко, Г. Черненко, О. Литвиненко, В. Харченко, О. Колосок, П. Колосок, В. Шевченко, Ю. Уваров, П. Неборсь­кий, П. Сліченко, О. Дворовенко, М. Зацерковна, А. Капунов, Н. Ткаченко, В. Ткаченко, В. Ватаманюк, В. Войт, А. Яромчук, М. Молчанова, Ю. Суха, О. Комісаренко, О. Чернявська, Т. Пирогова, Т. Прядко, О. Ільченко, Г. Павлик, О. Юнєєв, О. Доброзій, О. Тюрін; 
  • заслужені працівники культури України: М. Пере­сунько, В. Дорофєєв, В. Литвиненко, І. Чередник, Д. Калініченко, Р. Мироненко, Г. Норець, С. Білополенко, І. Глущенко. 

З колективом спів­працювали славетні українські спів­аки: І. Козловський, Д. Гнатюк, Є. Мірошниченко, М. Кондратюк; видатні діячі українського мистецтва: С. Турчак, І. Іващенко, Я. Орлов, К. Балог, В. Гуцал, А. Паламаренко; ви­значні композитори: М. Скорик, Є. Станкович, І. Шамо, В. Верменич, А. Пашкевич, І. Кириліна. 

1985 платівки хору оголосили «золотими» — загальний наклад пере­вищив 8 млн прим. Колектив був по­стійним учасником значних державних заходів, мав багато національних і між­народних від­знак, зокрема за великий внесок у справу миру і дружби нагороджений срібною меда­л­лю Все­світньої ради миру. Гастролював у понад 100 країнах світу. Хор випустив понад 160 грамплатівок, а також 6 компакт-дисків. Величезну кількість творів записано у фонди Національної радіокомпанії України. 2016 хор очолив З. Корінець; 2026 — В. Яценко. 2019 про хор знято повнометражний документальний фільм «Хор Верьовки» (режисер В. Шпак, продюсер Ю. Чернявська). Загальна кількість працівників станом на 2019 — 155 осіб, зокрема артисти — 113: хорова група — 52, оркестрова — 25, хорео­графічна — 36. Серед них — 4 народні артисти України, 2 заслужені діячі мистецтв України, 17 заслужених артистів України, 4 заслужені працівники культури України.