Ная Кокі
НА́Я Кокі (справж. — Боришко Іван Маркіянович; 29. 05. 1940, м. Сікука, нині Поронайськ, Сахалін. обл., РФ — 19. 01. 2013, Токіо) — японський сумоїст українського походження. Заслужений діяч спорту Японії (1996), засл. діяч культури Японії (2009). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2011). Народився в сім’ї українця-переселенця з Харківщини М. Боришка та японки Ная Кіє. 1945 після приходу рад. військ на о-в Сахалін разом із матір’ю депортов. до Японії. Оскільки батько був змушений залишитися на тер. СРСР і з родиною більше не контактував, Н. взяв прізвище матері. 1956 розпочав навч. у сумоїс. школі Нішіносекі-бея під керівництвом одзекі Саґанохана. 1959 пройшов відбір до вищої ліги дзюрьо, взявши псевдонім «Тайхо» — «Великий фенікс». Від 1960 — у найвищій лізі макууті, отримав титул одзекі, від 1961 — йокодзуна («великий чемпіон»; наймолодший за всю історію сумо). 32 рази вигравав Імператор. кубок. Загалом здобув 872 перемоги (програв 182 рази). У найвищій лізі виграв 746, програв 144 бої. У 1971 завершив спорт. кар’єру. Отримавши іменну тренер. ліцензію, відкрив власну школу Тайхо-бея, яку 2004 передав зятю. 1976–2008 — у Федерації сумо Японії: від 1976 — заступник голови відділу суддів, від 1978 — директор, від 1994 — голова Центру тренувань, від 1996 — заступник голови відділу наставників, від 2005 — директор Музею сумо. 2011 в Одесі відкрито пам’ятник Н.
Рекомендована література
- Валєєва Ю. Великий Фенікс // Зовн. справи. 2008. № 5;
- Борця сумо українського походження нагородили орденом за зміцнення авторитету України // День. 2011, 3–4 черв.