Національна рада жінок України

Визначення і загальна характеристика

НАЦІОНА́ЛЬНА РА́ДА ЖІНО́К УКРАЇ́НИ Веде свою історію від Нац. ради укр. жінок (НРУЖ; ін. назва — Укр. жін. нац. рада) — жін. громад. обʼ­єд­на­н­ня, створ. 1919 у м. Ка­мʼянець-Подільський (нині Хмельн. обл.). Головою тієї організації була С. Русова, її заст. — М. Грушевська, К. Малицька, З. Мірна-Хільчевська, Л. Старицька-Черняхівська, актив. діячками — Х. Кононенко, О. Лотоцька, М. Рудницька. Організація спів­працювала з між­нар. жін. організаціями, уві­йшла до низки між­нар. обʼ­єд­нань, допомагала українцям на батьківщині. 1930 її активістки надсилали до між­нар. організацій меморандуми щодо політики пацифікації, яку здійснював уряд Польщі. Філії НРУЖ діяли у Берліні, Берні, Римі, Парижі; центр НРУЖ у Празі (на чолі з С. Русовою) — до 1937. У 1938 організація самоліквідувалася. Поновлена 1999 як Н. р. ж. У. на установ. зборах у Києві пред­ставницями 6-ти організацій: «Жіночої громади» (голова — М. Драч), Союзу українок (А. Пашко), Жінок України Спілки (М. Орлик), Всеукраїнського жіночого товариства ім. Олени Теліги (О. Кобець), «Жінки і діти України» (А. Комарова), «Дія» (Т. Кондратюк). Статут зареєстр. 2002. Мета діяльності — консолідація зусиль жін. громад. організацій, спрямов. на покраще­н­ня становища жінок у державі; під­вище­н­ня їхньої ролі й соц. статусу в су­спільстві; задоволе­н­ня та захист спіл. інтересів жін. громад. організацій — чл. Ради. Гол. зав­да­н­ня: захист інтересів нац. жін. організацій у між­нар. жін. русі та між­нар. жін. організаціях; об­стою­ва­н­ня рівних прав і можливостей для всіх громадян України; запобіга­н­ня всім формам дис­кримінації щодо жінок; сприя­н­ня стабіл. роз­витку су­спільства та між­нар. спілкуван­ню, спів­праця з держ. установами, між­нар. не­уряд. організаціями, ін. громад. формува­н­нями. Напрями діяльності — між­нар. спів­робітництво та взаєм. роз­виток, між­нар. мир і без­пека; форми — лобіюва­н­ня законо­проектів чи місц. норматив. актів, інформ. просвіта через ЗМІ тощо. 2000 на 29-й сесії Ген. асамблеї Між­нар. ради жінок у Гельсинкі Н. р. ж. У. повернулася до цього обʼ­єд­на­н­ня після 75-річ. пере­рви.

Гол. керів. орган Н. р. ж. У. — зʼїзд, у між­зʼ­їздів. період — рада. Окрім установ., за час діяльності проведено позачерг. (2000), 3-й (2002), 4-й (2005), 5-й (2009), 6-й (2012), 7-й (2014) звітно-виборчі зʼ­їзди. По­стійні комітети Н. р. ж. У.: організац.; «Статус жінки» (законодавство, дотрима­н­ня конвенції, права людини, між­нар. звʼязки та мир); «По­стійний роз­виток» (економіка, права споживача, жінки та зайнятість, жінки у містах і сільс. місцевості); «Загальний добробут» (здоровʼя, до­зві­л­ля, прожива­н­ня, харчува­н­ня); «Спілкува­н­ня» (освіта, ЗМІ, мистецтво, література, музика); «Соціальні пита­н­ня» (дитина і сімʼя, молодь, старі­н­ня, міграція); секції: «Жіноцтво в сучасній демо­економічній реальності України», «Жінки та охорона здоровʼя: про­блеми й пер­спективи», «Освіта і професійна під­готовка жінок: Місце жінки в науці», «Демократія та її пер­спективи в Україні», «Торгівля жінками: Про­блеми і реалії», «Принципи духовності й етичних засад сучасної сімʼї». Перша голова — І. Голубєва (1999–2009), від 2014 — Л. Порохняк-Гановська.

О. М. Веселова

Завантажити статтю