НАЦІОНА́ЛЬНА ЛІ́ГА (Liga Narodowa) — нелегальна польська політична організація. Засн. 1893 у Варшаві шляхом реорганізації Польс. ліги (створ. 1887) з ініціативи Р. Дмовського, З. Балицького, Я. Поплавського та ін. До її складу уві­йшли організації, що діяли на усіх польс. землях, роз­ділених між Рос., Австро-Угор. і Нім. імперіями: Спілка польс. молоді («Зет»), Нац. робітн. спілка, «Сокіл», Товариство нар. школи та ін. 1894 з метою кон­спірації керівництво організацією пере­несено у Галичину. Осн. метою діяльності проголошено боротьбу за незалежність Польщі. Для цього в усіх польс. землях роз­почато створе­н­ня легал. польс. організацій, зокрема Національно-демократичної партії. Окрім заг. кер-ва, Н. л. опікувалася видавн. діяльністю (книги, брошури, газети), боролася за за­провадже­н­ня польс. мови у школах і навч. закладах. У ставлен­ні до ін. націй, зокрема українців, чл. Н. л. дотримувалися позицій польс. великодерж. шовінізму. Їхня заг. кількість становила бл. 350 осіб. Під час рев. подій 1905–07 Н. л. пере­­­йшла на пророс. позиції, оскільки сподівалася домогтися згоди від царського уряду на автономію Королівства Польського у складі Рос. імперії (через це 1908 і 1911 від Н. л. від­кололася низка чл.). З поч. 1-ї світової вій­ни брала участь у формуван­ні 1-го Польс. легіону в складі рос. армії. Після від­новле­н­ня незалежності Польщі 1918 по­ступово втратила популярність, 1928 припинила існува­н­ня.