Нахабін Володимир Миколайович
Визначення і загальна характеристика
НАХА́БІН Володимир Миколайович (08(21). 04. 1910, с. Шарівка, нині смт Богодухів. р-ну Харків. обл. — 20. 10. 1967, Харків) — композитор, диригент, педагог. Доц. (1962). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1958). Член СКУ (1932). Закін. Харків. муз.-драм. інститут (1932; кл. композиції С. Богатирьова). 1943–44 — худож. кер. і гол. диригент Харків. театру муз. комедії; 1945–48 — диригент Харків. театру опери та балету ім. М. Лисенка. Від 1952 працював у Харків. консерваторії (згодом інститут мистецтв): 1963–67 — ректор. Був відп. секр. Харків. відділ. СКУ (1948–62). Працював переважно у жанрах балету, муз. комедії, симфонії, симф. поеми і сюїти. Здійснив інструментування дит. опери «Пан Коцький» (1955) та ред. опери «Енеїда» (1958) М. Лисенка. Входив до складу групи композиторів, які створили музику Держ. гімну УРСР.
Додаткові відомості
- Основні твори
- балети — «Міщанин із Тоскани» (1936, за новелами Дж. Бокаччо; 2-а ред. — 1966), «Марійка» (1939; обидва — лібрето В. Галицького), «Данко» (1948, лібрето В. Гавриленка; 2-а ред. — 1966), «Снігуронька» («Весняна казка», 1954, лібрето Ю. Слонимського за О. Островським), «Таврія» (1960, власне лібрето за О. Гончаром); муз. комедії — «Амурський гість» (1938), «За ваше здоров’я» (1951; обидві — співавт.); для симф. оркестру — 3 симф. (1932, 1945, 1960), 5 поем («Пам’яті Леніна», 1929; «Кордони»; «Індустріальна»; обидві — 1931; «Данко», 1946; «Дівчина і Смерть», 1956); 3 сюїти («Танцювальна», 1944; «Колгоспне свято», 1950; «Картини моєї Батьківщини», 1952); для фортепіано з оркестром — Концерт (1951); пісні й романси, зокрема цикл романсів на сл. І. Виргана (1961); музика до вистав і фільмів.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
