Населення

Визначення і загальна характеристика

НАСЕ́ЛЕННЯ — без­перервно від­новлювана у процесі від­творе­н­ня сукупність людей на Землі загалом або в її окремих регіонах, країнах, населених пунктах тощо. За дослідж. вчених, на­прикінці епохи палеоліту (бл. 15 тис. р. до н. е.) чисельність Н. Землі становила 3 млн; на­прикінці епохи неоліту (2 тис. р. до н. е.) — 50 млн; на поч. н. е. — 230 млн; на­прикінці 1 тис. н. е. — 275 млн; 1900 — 1,6 млрд; 2019 — понад 7,7 млрд осіб. Станом на 2017 в Азії проживало 4,5 млрд, Африці — 1,1 млрд, Європі — 830 млн, Пн. Америці — 567 млн, Пд. Америці — 422 млн, Австралії й Океанії — 34 млн осіб. Найбільші за чисельністю Н. країни (станом на 2019): Китай — 1397 млн, Індія — 1947 млн, США — 329 млн, Індонезія — 268 млн, Бразилія — 209 млн, РФ — 142 млн осіб. За пере­писом 2001, в Україні проживало 48 457 102 особи (складає 93,7 % до 1989). Щорічно Н. планети зро­стає прибл. на 70 млн осіб.

У юрид. значен­ні до Н. конкрет. держави належать її громадяни, а також іноземці, особи без громадянства (апатриди) та особи з по­двій. або множин. громадянством (біпатриди), які по­стійно пере­бувають на тер. даної держави на закон. під­ставах. Характер. ознакою Н. є його просторово-територ. єд­ність. Н. здійснює свою жит­тєдіяльність у ме­жах як усієї держави, так і її адм.-територ. одиниць. В Україні — це АР Крим, області, р-ни, міста, р-ни в містах, с-ща і села. Кількісні характеристики Н. ви­значають під час період. пере­писів. При цьому, за­звичай, враховують всіх осіб, які фактично проживають у певному приміщен­ні, незалежно від прописки (по­стій. чи тимчас.) і права на житл. площу.

О. В. Батанов, С. Б. Чехович

Завантажити статтю