Нарушевич Віктор Володимирович
Визначення і загальна характеристика
НАРУШЕ́ВИЧ Віктор Володимирович (24. 08. 1937, с. Сутиски Тиврів. р-ну Вінн. обл. — 05. 10. 2003, Одеса) — поет, перекладач. Член НСПУ (1983). Премія ім. С. Олійника (2003). Закін. Вінн. пед. інститут (1963). Учителював; від 1964 — літпрацівник г. «Радянська Буковина» та ред. г. «Молодий буковинець», від 1972 — відп. секр. г. «Чорноморська комуна», від 1978 — зав. ред. худож. літ-ри видавництва «Маяк» (Одеса). Кращу частину поет. спадщини Н. складає пейзажна та інтимна лірика. Писав також про трагічні події війни та післявоєння, тривоги і надії відродження нац. свідомості українського народу, становлення його державності. Упорядник зб. літ. казок рос. письменників «Два брата» (1990) та кн. «Казки українських письменників» (1996), співупорядник зб. віршів поетів України та Угорщини «Веселка над берегами» (1981; усі — Одеса). Автор захопливих, суспільно значущих спогадів «Іменна левада», написаних у повістевій формі (опубл. у вінн. часописі «Собор», 2012, № 2).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Літодень. 1975; Розповінь. 1979; Акваторія. 1983; Серпневе гроно. 1985; Пізнання ріки. 1991; Заболонь. 1997; У плавання. 2000; Іменна левада. 2001; Спростування Геракліта. 2002 (усі — Одеса).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
