НАРУШЕ́ВИЧ Віктор Володимирович (24. 08. 1937, с. Сутиски Тиврів. р-ну Вінн. обл. — 05. 10. 2003, Одеса) — поет, пере­кладач. Член НСПУ (1983). Премія ім. С. Олійника (2003). Закін. Вінн. пед. ін­ститут (1963). Учителював; від 1964 — літпрацівник г. «Радянська Буковина» та ред. г. «Молодий буковинець», від 1972 — відп. секр. г. «Чорноморська комуна», від 1978 — зав. ред. худож. літ-ри видавництва «Маяк» (Одеса). Кращу частину поет. спадщини Н. складає пейзажна та інтимна лірика. Писав також про трагічні події вій­ни та післявоє­н­ня, тривоги і надії від­родже­н­ня нац. сві­домості українського народу, становле­н­ня його державності. Упорядник зб. літ. казок рос. письмен­ників «Два брата» (1990) та кн. «Казки українсь­ких письмен­ників» (1996), спів­­упорядник зб. віршів поетів Укра­їни та Угорщини «Веселка над берегами» (1981; усі — Одеса). Автор захопливих, су­спільно значущих спогадів «Імен­на левада», написаних у повістевій формі (опубл. у вінн. часописі «Собор», 2012, № 2).