Народні збори Західної України

НАРО́ДНІ ЗБО́РИ ЗА́ХІДНОЇ УКРАЇ́НИ — псевдопредставницький орган західноукраїнських земель, скликаний радянською владою в жовтні 1939. Згідно з таєм. протоколом рад.-нім. договору про ненапад від 23 серпня 1939 (див. Молотова–Ріббентропа Пакт), на Зх. Україну поширено сферу впливу СРСР. Внаслідок військ. кампанії вересня 1939 на цю тер. вступили війська Червоної армії. Легалізувати анексію захоплених тер. повинні були Н. з. З. У. 1 жовтня 1939 ЦК ВКП(б) видав постанову «Вопросы Западной Украины и Западной Белоруссии», що регламентувала проведення виборів до Н. з. З. У. Відповідальність за проведення виборів покладено на Тимчас. упр. у Львові. Постанова регламентувала терміни проведення виборів та відкриття засідань, норму представництва (1 депутат від 5-ти тис. виборців). У ній також зазначено, що при організації виборів потрібно керуватися практикою виборів до ВР СРСР та респ. зі спрощеною системою виборів з огляду на стислі строки. 4 жовтня 1939 Тимчас. упр. у Львові звернулося з відозвою до Луцького, Станіслав. (нині Івано-Франківськ), Терноп. тимчас. упр., в якій пропонувало створити спец. комітети з організації виборів. 5 жовтня 1939 затв. склад організац. комітету, наступ. дня — «Положення про вибори до Українських народних зборів». Виборча кампанія проходила в умовах тотал. компарт. контролю, що унеможливлювало легал. передвиборчу боротьбу. Незважаючи на те, що правом висувати кандидатів до Н. з. З. У. наділено селян. комітети, тимчас. упр., збори робітників, робітн. гвардії, інтелігенції, вони були заздалегідь підібрані армій. політпрацівниками та тимчас. органами рад. влади. Щоденні мітинги, роботу агітац. пунктів, діяльність міських і повіт. тимчас. упр. координував Львів. будинок пропаганди й агітації. Для посилення ідеол. впливу в 1-й пол. жовтня 1939 організовано низку лекцій («Ленінська національна політика партії більшовиків», «Буржуазно-націоналістичні партії — вороги трудящих», «Партія Леніна — організатор перемог соціалізму в СРСР» та ін.). Тоталітарні методи дій влади викликали опір місц. насел., що знайшов прояв у спробах агітації проти окремих кандидатів або ж проведення виборів загалом. У деяких насел. пунктах зафіксовано випадки зброй. сутичок між військ. підрозділами Червоної армії та оунів. підпіллям під час проведення передвибор. зборів. Частина виборців прийшла на дільниці через морал. тиск, загрозу репресій, арештів і небажання потрапити до категорії «ворогів народу». 22 жовтня 1939 відбулися вибори до Н. з. З. У. Згідно з офіц. даними, у голосуванні взяли участь 92,83 % виборців, з яких 90,93 % віддали голоси за пропонованих кандидатів. Депутатами обрано 1484 особи. 26 жовтня 1939 у приміщенні Великого міського театру (нині Львів. театр опери і балету ім. С. Крушельницької) відкрито Н. з. З. У. Підсумком їхньої 3-ден. роботи стало ухвалення декларацій, в яких зазначено, що влада у Зх. Україні належить трудящим міста і села в особі рад депутатів трудящих. Збори одноголосно прийняли рішення просити ВР СРСР прийняти зх.-укр. землі до складу УРСР. Обрано делегацію (Повноважну комісію) у складі 66-х осіб, що повинна була репрезентувати Н. з. З. У. та оприлюднити декларації на позачерг. сесіях ВР СРСР і ВР УРСР. 1 листопада 1939, враховуючи рішення Н. з. З. У., 5-а сесія ВР СРСР 1-го скликання ухвалила закон «О включении Западной Украины в состав СССР и воссоединение ее с УССР». 14 листопада 1939 позачерг. 3-я сесія ВР УРСР 1-го скликання ухвалила закон «Про прийняття Західної України до складу УРСР». Незважаючи на неоднозначну оцінку скликання Н. з. З. У., позитив. результатом їхньої роботи стала реалізація споконвіч. прагнень українського народу жити в одній державі. Однак значна частина сучас. укр. істориків вважає, що осн. подією на цьому шляху стала не діяльність Н. з. З. У., а Акт злуки УНР і ЗУНР від 22 січня 1919.

Розмір шрифту

Народні збори Західної України

Рекомендована література

Інформація про статтю