Народний комісаріат юстиції УРСР

НАРО́ДНИЙ КОМІСАРІА́Т ЮСТИ́ЦІЇ УРСР (НКЮ УРСР) — центральний галузевий орган державного управлі­н­ня. Створ. 29 січня 1919 на базі від­ділу юстиції при Тимчас. робітн.-селян. уряді України. Його правовий статус ви­значено від­повід. положе­н­ням, затв. Раднаркомом УСРР 27 лютого 1919. Осн. зав­да­н­ня НКЮ УСРР: організація та заг. керівництво діяльністю судових установ, роз­робле­н­ня і впровадже­н­ня норм цивіл. і кримінал. права, сприя­н­ня правовому оформлен­ню рад. ладу в різних галузях життя. Йому спочатку під­порядковувався і судово-карний роз­шук (створ. РНК 15 квітня 1919), однак 3 квітня 1920 його пере­дано НКВС. Місц. органи НКЮ — від­діли юстиції губерн. виконкомів і бюро юстиції повіт. виконкомів. На поч. вересня 1919 у звʼязку з на­ступом денікін. військ (див. А. Денікін, Денікінщина) НКЮ, як і ін. респ. наркомати, ліквідовано. 11 грудня 1919 при Всеукраїнському революційному комітеті засн. Комітет юстиції, що 19 лютого 1920 реорганізовано в НКЮ УСРР. Діяльність наркомату регламентувало від­повід­не положе­н­ня, затв. ВУЦВК і РНК 5 жовтня 1921. Гол. зав­да­н­ня НКЮ: організація, ін­структаж і на­гляд за діяльністю від­ділів юстиції, органів суду, слідства, захисту та звинуваче­н­ня, комісій у справах неповнолітніх; на­гляд за дотрима­н­ням законів усіма судовими і слідчими органами УСРР та від­повід­ністю їхньої діяльності принципам соціаліст. правосві­домості й заг. політики робітн.-селян. уряду; роз­робле­н­ня та роз­гляд законо­проектів, тлумаче­н­ня за­конів, керівництво правотвор. діяльністю окремих ві­домств; кодифікація законодавства, публікація законодав. актів і забезпече­н­ня ві­домств законодав. матеріалами. 1919–22 наркомами юстиції УСРР були О. Хмельницький, М. Лебединець, Є. Терлецький, С. Буздалін, М. Вєтошкін. У червні 1922 до складу НКЮ від­несено ново­утвор. органи прокуратури, нарком юстиції одночасно обі­ймав посаду прокурора (від 1925 — Ген. прокурора УСРР). 6 вересня 1922 ВУЦВК прийняв по­станову про ліквідацію губерн. від­ділів юстиції та їхніх уповноважених і пере­дав адм. функції цих установ губерн. судам. Після утворе­н­ня СРСР правовий статус НКЮ УСРР ви­значено Заг. положе­н­ням про нар. комісаріати УСРР (затв. ВУЦВК 12 жовтня 1924), Положе­н­нями про судоустрій УСРР (1925, 1929), Положе­н­ням про НКЮ УСРР (1929) та ін. норматив. актами. На НКЮ покладено заг. кер-во, організацію, ревізію та ін­структаж судових установ, прокуратури, органів слідства, нотаріату, захисту, судових виконавців, а також утворених при комісаріаті бюро бухгалтер. екс­пертиз і навч. закладів. Нарком здійснював на­гляд за судовою практикою усіх судових органів республіки. За необхідності він мав право опротестовувати і направляти через прокурор. на­гляд на пере­гляд вироки і ріше­н­ня судів у порядку, перед­баченому респ. законодавством. На­гляд за судовою політикою у конкрет. справах здійснювали Верхов. Суд УСРР, обл. нар. суди і прокуратура. 20 липня 1936 ЦВК і РНК СРСР прийняли по­станову про утворе­н­ня обʼ­єд­на­ного заг.-союз. Наркомату юстиції СРСР, організацію та діяльність якого регламентовано від­повід. положе­н­нями (1936, 1939). Водночас органи прокуратури і слідства було ви­окремлено із системи НКЮ союз. респ. і під­порядковано без­посередньо Прокурору СРСР. Після прийня­т­тя Кон­ституції СРСР 1936 і закону «О судоустройстве СССР, союзных и автономных республик» (1938) обл. суди звільнено від організац. і ревізій. функцій, викона­н­ня яких покладено на засн. при виконкомах облрад упр. юстиції. Правовий статус НКЮ союз. респ. ви­значено Положе­н­ням про НКЮ СРСР (затв. РНК СРСР 15 червня 1939). Вони виконували функції судового упр. щодо судів респ. (крім їхніх Верхов. Судів), керували діяльністю упр. НКЮ при виконкомах облрад депутатів трудящих, контролювали роботу судових органів. Спів­роб. НКЮ виконували обовʼязки з під­готовки і пере­підготовки кадрів та проведе­н­ня заходів із під­вище­н­ня кваліфікації робітників суду, юстиції, нотаріату й адвокатури, а також систематизації й під­готовки матеріалів із кодифікації респ. законодавства, указів Президій ВР респ. і по­станов уряду та організації довідк. роботи із законодавства в місц. органах юстиції. Обл. упр. юстиції роз­робляли і пред­ставляли НКЮ респ. проекти штатів і кошторисів судових органів, пропозиції щодо кількості нар. судів в області та кількості суд­дів і нар. засідателів, яких необхідно було обрати для усіх судів області. Важливе зав­да­н­ня упр. юстиції — на­да­н­ня практ. допомоги нар. судам шляхом проведе­н­ня ревізій і системат. на­гляду за їхньою роботою. Вони також контролювали роботу судових виконавців, керували діяльністю нотаріату та адвока­тури. НКЮ УРСР належав до союзно-респ. наркоматів і під­порядковувався РНК УРСР і Наркомату юстиції СРСР. У 1920–30-х рр. наркомами юстиції та ген. прокурорами були М. Скрипник, В. Порайко, В. Поляков, М. Михайлик, А. Кисельов. Після від­о­кремле­н­ня прокуратури новим наркомом юстиції УСРР у вересні 1936 при­значено X. Радченка, 1938–47 ві­домство очолював М. Бабченко. У період сталін. терору майже всіх колиш. наркомів юстиції ре­пресовано. У березні 1946 НКЮ УРСР пере­творено на Міністерство юстиції УРСР.

Завантажити статтю