Народний комісаріат юстиції УРСР

НАРО́ДНИЙ КОМІСАРІА́Т ЮСТИ́ЦІЇ УРСР (НКЮ УРСР) — центральний галузевий орган державного управління. Створ. 29 січня 1919 на базі відділу юстиції при Тимчас. робітн.-селян. уряді України. Його правовий статус визначено відповід. положенням, затв. Раднаркомом УСРР 27 лютого 1919. Осн. завдання НКЮ УСРР: організація та заг. керівництво діяльністю судових установ, розроблення і впровадження норм цивіл. і кримінал. права, сприяння правовому оформленню рад. ладу в різних галузях життя. Йому спочатку підпорядковувався і судово-карний розшук (створ. РНК 15 квітня 1919), однак 3 квітня 1920 його передано НКВС. Місц. органи НКЮ — відділи юстиції губерн. виконкомів і бюро юстиції повіт. виконкомів. На поч. вересня 1919 у зв’язку з наступом денікін. військ (див. А. Денікін, Денікінщина) НКЮ, як і ін. респ. наркомати, ліквідовано. 11 грудня 1919 при Всеукраїнському революційному комітеті засн. Комітет юстиції, що 19 лютого 1920 реорганізовано в НКЮ УСРР. Діяльність наркомату регламентувало відповідне положення, затв. ВУЦВК і РНК 5 жовтня 1921. Гол. завдання НКЮ: організація, інструктаж і нагляд за діяльністю відділів юстиції, органів суду, слідства, захисту та звинувачення, комісій у справах неповнолітніх; нагляд за дотриманням законів усіма судовими і слідчими органами УСРР та відповідністю їхньої діяльності принципам соціаліст. правосвідомості й заг. політики робітн.-селян. уряду; розроблення та розгляд законопроектів, тлумачення за­конів, керівництво правотвор. діяльністю окремих відомств; кодифікація законодавства, публікація законодав. актів і забезпечення відомств законодав. матеріалами. 1919–22 наркомами юстиції УСРР були О. Хмельницький, М. Лебединець, Є. Терлецький, С. Буздалін, М. Вєтошкін. У червні 1922 до складу НКЮ віднесено новоутвор. органи прокуратури, нарком юстиції одночасно обіймав посаду прокурора (від 1925 — Ген. прокурора УСРР). 6 вересня 1922 ВУЦВК прийняв постанову про ліквідацію губерн. відділів юстиції та їхніх уповноважених і передав адм. функції цих установ губерн. судам. Після утворення СРСР правовий статус НКЮ УСРР визначено Заг. положенням про нар. комісаріати УСРР (затв. ВУЦВК 12 жовтня 1924), Положеннями про судоустрій УСРР (1925, 1929), Положенням про НКЮ УСРР (1929) та ін. норматив. актами. На НКЮ покладено заг. кер-во, організацію, ревізію та інструктаж судових установ, прокуратури, органів слідства, нотаріату, захисту, судових виконавців, а також утворених при комісаріаті бюро бухгалтер. експертиз і навч. закладів. Нарком здійснював нагляд за судовою практикою усіх судових органів республіки. За необхідності він мав право опротестовувати і направляти через прокурор. нагляд на перегляд вироки і рішення судів у порядку, передбаченому респ. законодавством. Нагляд за судовою політикою у конкрет. справах здійснювали Верхов. Суд УСРР, обл. нар. суди і прокуратура. 20 липня 1936 ЦВК і РНК СРСР прийняли постанову про утворення об’єдна­ного заг.-союз. Наркомату юстиції СРСР, організацію та діяльність якого регламентовано відповід. положеннями (1936, 1939). Водночас органи прокуратури і слідства було виокремлено із системи НКЮ союз. респ. і підпорядковано безпосередньо Прокурору СРСР. Після прийняття Конституції СРСР 1936 і закону «О судоустройстве СССР, союзных и автономных республик» (1938) обл. суди звільнено від організац. і ревізій. функцій, виконання яких покладено на засн. при виконкомах облрад упр. юстиції. Правовий статус НКЮ союз. респ. визначено Положенням про НКЮ СРСР (затв. РНК СРСР 15 червня 1939). Вони виконували функції судового упр. щодо судів респ. (крім їхніх Верхов. Судів), керували діяльністю упр. НКЮ при виконкомах облрад депутатів трудящих, контролювали роботу судових органів. Співроб. НКЮ виконували обов’язки з підготовки і перепідготовки кадрів та проведення заходів із підвищення кваліфікації робітників суду, юстиції, нотаріату й адвокатури, а також систематизації й підготовки матеріалів із кодифікації респ. законодавства, указів Президій ВР респ. і постанов уряду та організації довідк. роботи із законодавства в місц. органах юстиції. Обл. упр. юстиції розробляли і представляли НКЮ респ. проекти штатів і кошторисів судових органів, пропозиції щодо кількості нар. судів в області та кількості суддів і нар. засідателів, яких необхідно було обрати для усіх судів області. Важливе завдання упр. юстиції — надання практ. допомоги нар. судам шляхом проведення ревізій і системат. нагляду за їхньою роботою. Вони також контролювали роботу судових виконавців, керували діяльністю нотаріату та адвока­тури. НКЮ УРСР належав до союзно-респ. наркоматів і підпорядковувався РНК УРСР і Наркомату юстиції СРСР. У 1920–30-х рр. наркомами юстиції та ген. прокурорами були М. Скрипник, В. Порайко, В. Поляков, М. Михайлик, А. Кисельов. Після відо­кремлення прокуратури новим наркомом юстиції УСРР у вересні 1936 призначено X. Радченка, 1938–47 відомство очолював М. Бабченко. У період сталін. терору майже всіх колиш. наркомів юстиції репресовано. У березні 1946 НКЮ УРСР перетворено на Міністерство юстиції УРСР.

Завантажити статтю