Народний комісаріат фінансів УРСР

Визначення і загальна характеристика

НАРО́ДНИЙ КОМІСАРІА́Т ФІНА́НСІВ УРСР (НКФ) — центральний галузевий орган державного управлі­н­ня. У більшов. Нар. секретаріаті фінанс. справами завідували В. Аус­сем (грудень 1917 — лютий 1918), С. Ко­сіор (березень–квітень 1918), Й. Ва­цетіс (квітень–вересень 1918); у період від 28 листопада 1918 до 29 січня 1919 існував Тимчас. робітн.-селян. уряд України (т. зв. Рад. УНР), у якому фінанс. справами керували М. Боголєпов (листопад 1918), Ф. Земіт (січень–червень 1919), Ю. Новаковський (1919), М. Литвиненко (червень–жовтень 1919). Після обʼ­єд­на­н­ня укр. наркоматів з наркоматами РСФРР змінено порядок фінансува­н­ня обʼ­єд­наних наркоматів, що почали одержувати кошти без­посередньо та без санкції РНК РСФРР; не обʼ­єд­нані наркомати фінансували із заг. сум, виділених укр. урядом згідно із затвердженими кошторисами. Структуру НКФ УСРР у той час складали: секретаріат, що завідував діловодством і всім листува­н­ням; 4 від­діли (контрольно-касовий, податк., банків., кооп. кредиту); спец. кредитна канцелярія; екс­педиція заготовки держ. паперів. У ві­дан­ні НКФ пере­бувало також Центр. упр. держ. ощад. кас. З метою формува­н­ня єдиної фінанс. політики та створе­н­ня від­повід. механізму в лютому 1919 РНК ухва­лила декрет «Про організацію фінансових від­ділів губернських і повітових виконавчих комітетів рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів», що здійснювали податк., кошторисну та касову політику на від­повід. територіях. У січні 1919 в Україні від­крито від­діл. Нар. (згодом — Держ.) банку РСФРР, в обіг уведено рос. валюту. Від­повід­но до угоди, укладеної 1 червня 1919 між урядами УСРР і РСФРР, перед­бачено спіл. грош. обіг і бюджет, усі фінанс. органи України реформовано в єдиний фінанс. від­діл губерн. і повіт. виконкомів — НКФ РСФРР. У грудні 1919 для веде­н­ня фінанс. справ в УСРР організовано колегію уповноважених НКФ РСФРР. У березні 1920 рос. рад. керівництво ліквідувало цю колегію, а натомість за­провадило посаду уповноваженого НКФ РСФРР при РНК УСРР та сформувало його апарат. На засі­дан­ні ВУЦВК, що від­булося 23 травня 1920 у Харкові, були обрані президія ВУЦВК і РНК УСРР, до складу якої уві­йшов уповноважений НКФ М. Туманов. РНК УСРР затвердив положе­н­ня про Упр. уповноваженого НКФ РСФРР при РНК УСРР, що як центр. орган повʼя­зувало НКФ РСФРР з РНК УСРР у пита­н­нях фінанс. управлі­н­ня. Воно складалося з 3-х від­ділів: заг.-­адм. (завідував особовим складом, канцеляр. й госп. частинами, одержував і доводив до ві­дома працівників респ. декрети й роз­порядже­н­ня уряду, вів протоколи засі­дань, скликаних уповноваженим, і листува­н­ня заг. характеру); ревіз.-ін­структор. (від­повід­ав за організацію фінанс. установ, їхній ін­структаж із фінанс. та кошторис. питань, на­гляд за діяльністю фінанс. установ, проведе­н­ня ревізій, роз­робляв проекти законів, циркулярів, ін­струкцій та спец. форми); кошторисно-бухгалтерського. По­становою Всеукр. рев. комітету від 30 січня 1920 усі нормативні акти уряду УСРР, що стосувалися фінанс. сфери, замінено законодав. актами РСФРР. Фінанс. ві­домство, очолюване упо­в­новаженим НКФ РСФРР при уряді УСРР, роз­почало організацію апарату й операц. діяльності на основі законодавства РСФРР. По­ступово мас­штаб діяльності уповноваженого зро­став, у серпні 1921 він мав уже 4 від­діли (при­єд­нано від­діли транс­портува­н­ня й роз­поділу грош. знаків). У цей період до його функцій до­дано роз­гляд бюджетів і кошторисів усіх галузей промисловості та ліс. і сільс. госп-в. Після реорганізації 1922 при колегії Упр. уповноваженого Наркомфіну РСФРР при РНК УСРР організовано фінанс.-екон. бюро, що готувало огляд. доповіді про роз­виток господарства та роботу створених фінанс. ін­ституцій. У жовтні 1922 по­становою НКФ затв. «Положе­н­ня про взаємовід­носини уповноваженого Наркомату фі­нансів при РНК УСРР з Народним комісаріатом фінансів РСФРР», згідно з яким уповноважений був одночасно й повноваж. пред­ставником Наркомату фінансів РСФРР в УСРР. Водночас він виконував функції центр. фінанс. органу уряду УСРР. Усі наркомати, губерн. і повіт. фінанс. органи УСРР спів­­працювали з Наркоматом фінансів РСФРР лише через уповноваженого. Така жорстка централізація фінанс. системи УСРР і під­порядкува­н­ня її моск. кер-ву свідчила про намага­н­ня остан­нього по­збавити республіку ресурсів та не дати можливості здійснювати самост. екон. політику. Тогочас. держ. бюджет УСРР був складовою частиною заг.-федератив. бюджету РСФРР. До нього надходили всі держ. прибутки, отримані на тер. УСРР, з усіх необʼ­єд­наних нар. комісаріатів. Після затвердже­н­ня бюджет разом із виснов­ками уповноваженого РНК УСРР подавали до НКФ РСФРР і заносили до федерал. роз­пису держ. видатків окремими пара­графами — доходи, надходже­н­ня і видатки. Заг.-федератив. бюджет РСФРР і самост. рад. респ., що знаходилися разом із нею у союз. обʼ­єд­нан­ні, складався з 3-х частин: спільні доходи й витрати всіх федератив. частин РСФРР і респ. з обʼ­єд­наних нар. комісаріатів; прибутки й витрати РСФРР та кожної частини союз. обʼ­єд­на­н­ня з необʼ­єд­наних наркоматів згідно із союз. робітн.-селян. договором; бюджетні стат­ті РСФРР щодо наркоматів та ін. установ, що мали свої центри в межах кожної частини федерації. Оскільки тривалий час не існувало окремого декрету щодо бюджет. взаємовід­носин між РСФРР та ін. частинами федерації, зокрема УСРР, укр. уряд встановив власні правила формува­н­ня бюджету. Не­обʼє­д­нані наркомати формували бюджет, який затверджувала РНК УСРР, а профільні наркомати РСФРР надавали висновки та корегували йо­го. Доходи й видатки обʼ­єд­наних наркоматів обох респ. фіксували в кошторисах наркоматів РСФРР.

1923 створ. обʼ­єд­наний (союзно-респ.) НКФ СРСР, що централізовано складав і виконував держ. бюджет СРСР, а НКФ союз. респ. (зокрема й УСРР) керували скла­да­н­ням бюджету республік. На основі по­станови ВУЦВК про реорганізацію центр. установ Упр. уповноваженого НКФ РСФРР при РНК УСРР реорганізовано в НКФ УСРР, а також упорядковано організац.-структурну роботу фінанс. апарату. Від­діли продовжували пере­творювати в упр. і навпаки, але вже було сформовано й за­проваджено осн. принцип побудови фінанс. органів — згори донизу, також ви­значено роз­поділ за їхніми функціями та компетенцією. НКФ УСРР мав у під­порядкуван­ні широку мережу фінанс. органів, що до поч. ра­йонува­н­ня охоплювала 9 губерн. і 49 окруж. фінанс. від­ділів, НКФ Автоном. Молдав. Соціаліст. Рад. Респ. і 717 фінанс.-податк. частин райвиконкомів. Піс­ля ра­йонува­н­ня ліквідовано губерн. фінанс. від­діли, кількість окруж. скорочено до 41, рай. — до 632-х. У цей період при райвиконкомах діяли фінанс.-податк. частини, що після ліквідації округів 1930 були реорганізовані у фінанс. від­діли. 31 грудня 1925 затв. положе­н­ня про між­ві­домчу бюджетну нараду при НКФ УСРР з роз­гляду місц. бюджетів. 1929 до структури НКФ УСРР уведено спец. роз­ʼїзну комісію, що контро­лювала діяльність та ін­структу­вала місц. фінанс. органи. По­становою ВУЦВК від 12 червня 1929 затв. Положе­н­ня про НКФ УСРР. У звʼязку із пере­ходом до пла­нува­н­ня нар. господарства за пʼяти­річками й поч. першої пʼятирічки (1929–33) до його функцій до­дано й роз­робле­н­ня єдиного фінанс. плану (в структурі створ. планово-екон. упр.). Апарат НКФ УСРР загалом складався із 7-ми упр., крім того, при ньому діяли: Упр. держ. фінанс. контролю, Упр. держ. страхува­н­ня УСРР, Всеукр. трудова ощадна каса, Пробірне упр., кошторисно-бюджетна нарада, нарада у справі банків, Валютна нарада, ревізійна комісія держ. страхува­н­ня. 1930 засн. і н.-д. під­роз­діл — каф. фінансо­­знавства. Внаслідок черг. реорганізації 1931 апарат НКФ поділено на 10 секторів, що стали осн. структур. під­роз­ділами, від 1937 їх було 14. У 1937 організовано Контрольно-ревізійне управлі­н­ня. Після нападу Німеч­чини на СРСР у червні 1941 НКФ УРСР разом з іншими центр. респ. установами еваку­йовано спо­чатку до Харкова, а пізніше, з на­ближе­н­ням нім. військ, — до м. Ворошилов­град (нині Луганськ) і Саратов (РФ). До вій­ни в апараті НКФ УРСР працювало 290 спів­роб., із них було еваку­йовано 46 (до кін. 1943 кількість скоротилася до 20-ти осіб). На­прикінці 1942 оперативну групу РНК УРСР, куди входили 10 працівників НКФ, пере­ведено до Мос­кви, де вона діяла до лютого 1943. НКФ керував роботою фінанс. органів на звільнених тер. УРСР і вносив від­повід­ні зміни до Держ. бюджету УРСР. 15 березня 1946 наркомати перейм. в мін-ва. НКФ УСРР (від 30 січня 1937 — УРСР) очолювали: С. Кузнецов (1923–25), М. Полоз (1925–31), К. Коваль (5 січня 1931 — 16 липня 1932), О. Ре­кіс (1932–37), М. Василенко (липень–серпень 1937), М. Ку­рач (1938–44), Г. Сахновський (від 1944). У 1937–38 за звинуваче­н­ням у належності до націоналіст. організації були роз­стріляні В. Аус­сем, С. Кузнецов, М. Полоз, К. Ко­валь, О. Рекіс, М. Василенко (реабіліт. у 1950-х рр.).

Літ.: Доброгаев В. Финансовые взаимоотношения Союза и союзных республик // Хозяйство Украины. 1926. № 5–6; Гай-Нижник П. П. Податкова політика Центральної Ради, урядів УНР, Української Держави, УСРР (1917–1930 рр.). К., 2006; Цимбал В. О. Організація та правові засади діяльності Управлі­н­ня уповноваженого НКФ РСФРР при РНК УРСР (1919–1923) // Наук. часопис Нац. пед. університету. Сер. Економіка і право. 2011. Вип. 16; Чеберяко О. В. Особливості формува­н­ня державного бюджету УСРР 1922/23 рр. // Гілея. 2011. № 8; Сокирська В. В. Економічний чин­ник у російсько-українських від­носинах 20-х рр. ХХ ст. // Там само. 2013. № 78.

ДА: ЦДАВО України. Ф. 1, оп. 2, спр. 3149.

П. П. Гай-Нижник

Завантажити статтю