Народний комісаріат оборони УРСР
Визначення і загальна характеристика
НАРО́ДНИЙ КОМІСАРІА́Т ОБОРО́НИ УРСР — орган управління військовими справами. Створ. відповідно до ухваленого 1 лютого 1944 10-ю сесією ВР СРСР і 6 березня 1944 6-ю сесією ВР УРСР Закону «Про утворення військових формувань союзних республік та перетворення у зв’язку з цим народного комісаріату оборони із загальносоюзного в союзно-республіканський наркомат». Закон включено до Конституції СРСР 1936 як поправку (ст. 18). Декларування Н. к. о. УРСР було спрямоване на вирішення рад. керівництвом зовн.-політ. (вступ УРСР до ООН, можливе приєднання ін. країн до СРСР) та внутр.-політ. (боротьба з ОУН і УПА на зх.-укр. землях тощо) завдань. У ході вироблення «Положень…», що визначали структуру та функції респ. військ. відомства, знайшли прояв прагнення укр. політ. еліти досягнути розширення прав УРСР у військ. сфері та небажання цього з боку союз. центру. Де-факто військ. відомство УРСР припинило діяльність у жовтні 1945, де-юре існувало до 1977: як Військ. мін-во УРСР (Указ Президії ВР УРСР від 25 березня 1946), Міністерство оборони УРСР (Указ від 10 квітня 1953). Наркомом оборони УРСР був генерал-лейтенант В. Герасименко (11 березня 1944 — жовтень 1945).