Кривошей Павло Петрович

КРИВОШЕ́Й Павло Петрович (10. 01. 1932, м. Ворошиловськ, нині Алчевськ Луган. обл. — 01. 04. 1996, Київ) — кінооператор. Член СКінУ (1974). Закін. ВДІК (Москва, 1964; викл. Л. Косматов). Працював кіно­оператором Нац. кінематеки України (1965–96). Зняв стрічки: «Помилка Олексія Дубенка» (1965), «Орган зору» (1966), «Лю­­дина і хліб» (1967, реж. І. Стависький; золота медаль ВДНГ СРСР, Москва, 1968), «Вихрові струми» (1968, реж. З. Радіоно­ва), «Комплексне будівництво сільських селищ» (1969), «Матерія та основні форми її існування» (1971), «Архітектура гро­мадських центрів сільської місцевості» (1972), «Юнакам, які обмірковують життя» (1973; приз 3-го Респ. кінофестивалю дит. та юнац. фільмів, Суми, 1974), «А мама мене не любить» (1974; обидві — реж. В. Олендер), «Лю­ди­на літатиме» (1977, реж. Б. Май­дан), «Нова пожежна тех­ніка» (1978), «Ефективність кор­моцеху» (1980), «Лікар Айболить» (1985, реж. Д. Черкаський, спів­авт.). Оператор. манері К. була притаманна висока культура зоб­­раження на екрані; він старанно вибирав зображал. засоби і тех. прийоми для автор. осмислення матеріалів створюваних фільмів.

Завантажити статтю