Народицький Аврам Аронович
НАРОДИ́ЦЬКИЙ Аврам Аронович (15. 10. 1906, м. Гомель, нині Білорусь — 12. 04. 2002, Київ) — кінорежисер, сценарист, педагог. Член НСКінУ (1958). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Ленінгр. інститут історії мистецтв (нині С.-Петербург, 1931). Від 1929 працював на кіностудії «Ленфільм» (Ленінград), де поставив кінокартини: «Відчайдушний батальйон» (1933, співреж.; співавтор сценарію), «Юність поета» (1936; золота медаль на Всесвіт. виставці у Парижі, 1937). Від 1953 — реж. Нац. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка (Київ), де зняв стрічки: «Вогнище безсмертя» (1956, співавтор сценарію), «Прапори на баштах» (1958), «Верховино, мати моя» (1960), «Непосиди» (1967; обидві — співавтор сценарію), «Вулиця тринадцяти тополь» (1969), «Бумбараш» (1972; приз Всесоюз. фестивалю телефільмів, Ташкент, 1973; останні 3 — співреж.) та ін. Як реж. Н. не мав яскраво вираженої схильності до певних жанр.-стильових установок, працюючи на різному істор. і культур. матеріалі. Н. — автор сценаріїв мультиплікац., наук.-популяр. і худож. фільмів, зокрема «Радянська копійка» (1929, реж. В. Григор’єв, «Ленрадкіно»), «Чарівний кристал» (1945, також реж. у співавт. із М. Атахановим, Ашґабат. кіностудія худож. фільмів). За сумісн. 1962–88 викладав у Київ. інституті театр. мистецтва. Серед учнів — А. Загданський.