КІЦЕ́РА Олександр Омелянович (24. 02. 1931, Луцьк — 18. 02. 2026, Львів) — лікар-оториноларинголог. Доктор медичних наук (1976), професор (1983). Дійсний член НТШ (1995). Закінчив Львівський медичний ін­ститут (1954). Працював лікарем. Від 1963 — у Львівському медичному університеті: завідувач (1981–2002), професор (від 2002) кафедри оториноларингології. Голова Українського лікарського товариства у Львові (1991–93). Спів­засновник Музею історії галицької медицини імені М. Панчишина (1990). Редактор газети «Народне здоровʼя» (1991–92). Ви­вчав про­блеми естетично-функціональної та рекон­структивної хірургії ЛОР-органів, онколарингології, алергологічні аспекти оториноларингології, особливості за­стосува­н­ня місцевих мінеральних вод, фізіотерапевтичних засобів в оториноларингології. Автор книги «Проща: Проза, есе, пере­клади» (2002), «Музи з лікарським саквояжем» (2010; обидві — Львів), низки есе про лікарів-письмен­ників. Автор низки статей в ЕСУ.