Кіцера Олександр Омелянович
Визначення і загальна характеристика
КІЦЕ́РА Олександр Омелянович (24. 02. 1931, Луцьк) — лікар-оториноларинголог. Доктор медичних наук (1976), професор (1983). Дійсний член НТШ (1995). Закін. Львів. мед. інститут (1954). Працював лікарем. Від 1963 — у Львів. мед. університеті: зав. (1981–2002), професор (від 2002) каф. оториноларингології. Голова Укр. лікар. товариства у Львові (1991–93). Співзасн. Музею історії галиц. медицини ім. М. Панчишина (1990). Ред. г. «Народне здоров’я» (1991–92). Вивчає проблеми естетично-функціон. та реконструкт. хірургії ЛОР-органів, онколарингології, алергол. аспекти оториноларингології, особливості застосування місцевих мінерал. вод, фізіотерапевт. засобів в оториноларингології. Автор кн. «Проща: Проза, есе, переклади» (2002), «Музи з лікарським саквояжем» (2010; обидві — Львів), низки есе про лікарів-письменників.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Эндоскопия дыхательных путей и пищевода: Учеб. пособ. К., 1971; Оториноларингологія. Пропедевтика оториноларингології: Підруч. Л., 1993; Клінічна оториноларингологія: Підруч. Л., 1996; 2007; Ліки в оториноларингології. Л., 1999; Вушні шуми: Посіб. К., 2009 (усі — співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
