Наріманов Наріман Наджаф Оглу

НАРІМА́НОВ Наріман Наджаф Оглу (Nərima­nov Nəriman Nəcəf Oğlu; 02(14). 04. 1870, м. Тифліс, нині Тбілісі — 19. 03. 1925, Москва) — азербайджанський письменник, драматург, громадський і державний діяч. Навч. в Горій. учит. семінарії (нині Грузія, 1882–90), учителював. Переїхавши 1892 до Баку, займався культ.-осв. діяльністю, уклав кілька шкіл. підручників, заснував бібліотеку-читальню (1894) з літ-рою рідною мовою, що стала просвітниц. центром для мусульман. насел. всього Кавказу. Від 1902 — в Одесі, де закін. мед. факультет Новорос. університету (1908). У 1903 студенти 2-го курсу поставили в торг. порту для матросів і вантажників викривал. комедію «Холостяк» І. Тургенєва, постановником і виконавцем гол. ролі якої був Н. Член нелегал. політ. організації «Hümmət» («Гуммет», від 1905), що означає «совість, ініціатива, поступ». Від 1908 працював лікарем у Тифлісі й Баку. У березні 1909 заарешт. за рев. агітацію й висланий до Астрахані (Росія). 1917–18 редагував бакин. більшов. г. «Hümmət», 1919 очолив відділ Близького Сходу в Наркоматі закордон. справ РСФРР. 1920–22 — голова Раднаркому Азербайджану. Загинув за загадк. обставин, похов. на Крас. площі. Літ. творчість Н. розпочав у 1890-і pp. Його драма «Nadanlıq» («Невігластво», 1894), комедія «Dilin bəlası» («Шамден-бек», 1895), повість «Bahadır və Sona» («Бахадир і Сона», 1896) та перша в азерб. літературі істор. трагедія «Nadir şah» («Надіршах», 1899) реалістично відтворюють атмосферу родового ладу мусульман із його феодал.-деспот. традицією та патріарх. звичаями. У центрі низки творів — повість «Pir» («Банкет», 1913), оповідан­ня «Bir kəndin sərgüzəşti» («Події одного села», 1915) та ін. — життя маленької людини. Переклав азерб. мовою комедію «Ревізор» М. Гоголя (1892). Виступав із публіцист. та літ.-крит. статтями, зокрема: «Sahibimiz kim olacaq» («Хто буде нашим володарем»), «Cavabaınız nə olacaq» («Яка буде ваша відповідь»), «Güc birlikdədir» («Сила в єдності»), «İdilboyu tatarı» («Волжські татари») та ін.

Рекомендована література

1. Агасиев В. А. Одесские страни­цы. 1981;
   Google Scholar Internet
2. Ахмедов Т. Нариман Нариманов. 1988;
   Google Scholar Internet
3. Nərimanov Nəriman: Seçilmiş əsərləri. 2004;
   Google Scholar Internet
4. T. Əhmədov. Nəriman Nəri­manov. 2018 (усі — Баку).
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю