Направник Едуард Францович
НАПРА́ВНИК Едуард Францович (24. 08. 1839, м. Бишть, нині Чехія — 10(23). 11. 1916, Петроград, нині С.-Петербург) — диригент, композитор, музично-громадський діяч. Від 1861 мешкав у С.-Петербурзі: капельмейстер оркестру князя М. Юсупова, від 1863 — пом. капельмейстера, від 1867 — 2-й, від 1869 — 1-й капельмейстер (гол. диригент) Маріїн. театру. Диригував прем’єрами опер: «Вільям Раткліф» (1869), «Анджело» (1876), «Сарацин» (1899) Ц. Кюї, «Ворожа сила» (1871), «Псковитянка» (1873), «Майська ніч» (1880), «Снігуронька» (1882), «Ніч перед Різдвом» (1895) М. Римського-Корсакова, «Опричник» (1874), «Орлеанська діва» (1881), «Пікова дама» (1890), «Іоланта» (1892) П. Чайковського, «Демон» А. Рубінштейна (1875) та ін. Під його керівництвом відновлено оперу «Руслан і Людмила» М. Глінки (1871). Поставив тетралогію «Перстень нібелунґа» Р. Ваґнера (1900–05) та ін. Виступав і як симф. диригент. 1869–81 — керівник симф. концертів РМТ. Періодично працював з оркестром Одес. опер. театру. 1893–94 був присутнім на публ. іспитах учнів муз. класів при Одес. відділ. РМТ. Підтримував дружні стосунки з Ф. Блуменфельдом, М. Климовим (на його запрошення Н. виступав із концертами в Одесі) та ін. представниками укр. муз. культури. 1907 обраний почес. чл. Катеринодар. (нині Краснодар, РФ) відділ. РМТ на Кубані. Серед найвідоміших творів — опера «Дубровський» (1894). У твор. доробку, зокрема, — «Малоросійський козачок» (виконаний 31 січня 1876 у Києві), «Навгороді коло броду» для мішаного хору а капела (сл. Т. Шевченка у рос. перекл. М. Гербеля).
Додаткові відомості
- Основні твори
- опери — «Нижегородці» (1868), «Франческа да Ріміні» (1902); для симф. оркестру — 4 симф. (1866–79), «Урочиста увертюра» (1866), 2 поеми (1874, 1881), Сюїта (1890); для фортепіано з оркестром — Симф. концерт (1877), Фантазія на рос. теми (1882); для скрипки з оркестром — Фантазія на рос. теми (1879), Сюїта (1896); камерно-інструм. ансамблі — 2 Фортепіан. тріо (1876, 1897), 3 Струн. квартети (1873, 1878, 1898), Фортепіан. квартет (1882), Струн. квінтет (1874); для фортепіано — п’єси; для скрипки і фортепіано — Соната (1891); романси, балади.
Рекомендована література
- Веймарн П. Эдуард Францевич Направник. С.-Петербург, 1888;
- Финдейзен Н. Эдуард Францевич Направник. С.-Петербург, 1898;
- Энгель Р. 25-летие Одесского отделения ИРМО // РМГ. 1912. № 27–28;
- Вальтер В. Эдуард Францевич Направник. С.-Петербург, 1914;
- Штерн Л. Э. Ф. Направник // Южный муз. вест. 1917. № 1;
- Направник Эдуард: Автобиогр., твор. мат., док., письма. Ленинград, 1959;
- J. Schánilec. Za slávou. Praha, 1961;
- Калашник П. З оцінкою «відмінно» [Опера Е. Направника «Дубровський» в оперній студії Харків. університету мистецтв ім. І. Котляревського] // КіЖ. 1980, 22 черв.;
- Михеева Л. Э. Ф. Направник. Москва, 1985;
- Направник В. Э. Ф. Направник и его современники. Ленинград, 1991.
Завантажити статтю
Людина 
