НАПРА́ВНИК Едуард Францович (24. 08. 1839, м. Бишть, нині Чехія — 10(23). 11. 1916, Петро­град, нині С.-Пе­тер­бург) — диригент, композитор, музично-громадський діяч. Від 1861 мешкав у С.-Пе­тербурзі: капель­мейстер оркестру князя М. Юсупова, від 1863 — пом. капель­мейстера, від 1867 — 2-й, від 1869 — 1-й капель­мейстер (гол. диригент) Маріїн. театру. Диригував премʼєрами опер: «Вільям Раткліф» (1869), «Анджело» (1876), «Сарацин» (1899) Ц. Кюї, «Ворожа сила» (1871), «Псковитянка» (1873), «Майська ніч» (1880), «Снігуронька» (1882), «Ніч перед Різдвом» (1895) М. Римського-Корсакова, «Опричник» (1874), «Орлеанська діва» (1881), «Пікова дама» (1890), «Іоланта» (1892) П. Чайковського, «Демон» А. Рубінштейна (1875) та ін. Під його керівництвом від­новлено оперу «Руслан і Людмила» М. Глінки (1871). По­ставив тетралогію «Перстень нібелунґа» Р. Ваґнера (1900–05) та ін. Ви­ступав і як симф. диригент. 1869–81 — керівник симф. концертів РМТ. Періодично працював з орке­стром Одес. опер. театру. 1893–94 був присутнім на публ. іспитах учнів муз. класів при Одес. від­діл. РМТ. Під­тримував дружні стосунки з Ф. Блуменфельдом, М. Климовим (на його за­проше­н­ня Н. ви­ступав із концертами в Одесі) та ін. пред­ставниками укр. муз. культури. 1907 обраний почес. чл. Катеринодар. (нині Краснодар, РФ) від­діл. РМТ на Кубані. Серед найві­доміших творів — опера «Дубровський» (1894). У твор. доробку, зокрема, — «Малоросійський козачок» (виконаний 31 січня 1876 у Києві), «Навгороді коло броду» для мішаного хору а капела (сл. Т. Шевченка у рос. перекл. М. Гербеля).