Кривошей Фелікс Олександрович

КРИВОШЕ́Й Фелікс Олександрович (05. 07. 1941, м. Новоросійськ, РФ) – фа­хівець у галузі теплофізики. Доктор технічних наук (1994). Закін. Одес. інститут інж. мор. флоту (1964). Від 1967 працював в Інституті тех. теплофізики НАНУ (Київ): 1997–2001 – завідувач відділу теплообміну при фа­зових перетвореннях; від 2001 – у Київ. академії водного транс­­порту: від 2008 – завідувач кафедрисудн. енергет. установок. Наукові дослідження: матем. моделювання про­­цесів теплопе­реносу в техніці та довкіллі, методи розв’язан­­ня обер­­нених за­дач теплопереносу.

Пр.: Тепловые режимы многослой­ных корпусов теплообменных аппаратов // ПТ. 1980. Т. 2, № 2 (спів­авт.); Тепловой режим пластмассового пок­ры­тия спусковой дорожки стапеля при продольном спуске судна // Там само. № 4; О постановке обратных задач нестационарной теплопроводности на основе стохастической аппроксимации управления переноса // Тр. Всесоюз. конф. «Обратные задачи, идентификация процессов теплообмена». Мос­ква, 1982 (спів­авт.); Метод интегральной оценки для решений нелинейных граничных обратных задач теплопроводности // Докл. Всесоюз. конф. «Ме­тоды и средства машинной диагностики». Москва, 1983; Технологические схемы использования низкопотенциальной теплоты с помощью винтовых гидропаровых турбин // ПТ. 2000. Т. 22, № 5–6.

Ю. П. Золотаренко

Основні праці

Тепловые режимы многослой­ных корпусов теплообменных аппаратов // ПТ. 1980. Т. 2, № 2 (спів­авт.); Тепловой режим пластмассового пок­ры­тия спусковой дорожки стапеля при продольном спуске судна // Там само. № 4; О постановке обратных задач нестационарной теплопроводности на основе стохастической аппроксимации управления переноса // Тр. Всесоюз. конф. «Обратные задачи, идентификация процессов теплообмена». Мос­ква, 1982 (спів­авт.); Метод интегральной оценки для решений нелинейных граничных обратных задач теплопроводности // Докл. Всесоюз. конф. «Ме­тоды и средства машинной диагностики». Москва, 1983; Технологические схемы использования низкопотенциальной теплоты с помощью винтовых гидропаровых турбин // ПТ. 2000. Т. 22, № 5–6.

завантажити статтю