Розмір шрифту

A

Нараїв

НАРА́ЇВ — село Бережанського ра­йону Тернопільської області. У грудні 2019 з Hараїв. (під­порядк. села Дуляби та Шайбівка), Вербів., Курянів. (Павлів), Лапшин. (Гайок), Під­висоц. (Гутисько, Демня), Рекшин. (Двірці, Писарівка, Поточани, Стриганці) й Рогачин. (Волиця) сільс. рад утвор. Нараїв. сільс. обʼ­єд­нану територіал. громаду (218,1 км2, 6952 особи). Н. знаходиться на р. Нараївка (притока Гнилої Липи, бас. Дністра), побл. межі з Івано-Фр. та Львів. обл., за 15 км від залізнич. ст. Бережани. Пл. села 8,04 км2. За пере­писом насел. 2001, проживали 1799 осіб; станом на 2018 — 1317 осіб; пере­важно українці. Є Нараїв. лісництво Бережан. лісомислив. господарства. Обʼєкти природно-заповід. фонду місц. значе­н­ня: Гутянський заказник (охороняється від 2005, ботан.); па­мʼятки природи — Витік річки Нараївка, Гутянські джерела (обидві — від 1994, гідрол.); Курянівські феномени (від 1983, геол.); Нараївська бучина (від 1964), Курянівська липа (від 1984), Курянівська бучина, Рогачинський бук (обидві — від 1994), Рогачинський бук лісовий (від 1996), Курянівський модрин­ник (від 2000), ур­очища Лисиця (від 1994) та Ступник (від 1977; усі — ботан.). Побл. Н. зна­йдено артефакти доби бронзи. Виявлено па­мʼятки черняхів. та висоц. культур і давньорус. часів. Сучас. Н. був сформований у серед. 20 ст. з двох окремих насел. пунктів: Н.-Місто та Н.-Село. Істор. датою утворе­н­ня прийнято вважати 1443 — дату першої згадки у писем. джерелах. Тоді навколишні землі належали шляхтичу М. Нара­йовському. Тривалий час Н.-Місто мало Маґдебур. право. У 15–18 ст. та 1919–39 — під владою Польщі. До серед. 17 ст. мешканці потерпали від частих нападів татар. загонів. Дехто брав участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. Під час інвентаризації 1658 за­значено, що тут була фортеця з 2-ма вежами та 2-ма брамами. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у межах кордонів Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1854–1940 — у складі Бережан. пов.; 1920–39 — Терноп. воєводства. 1900 мешкали 2307 греко-католиків, 663 римо-католиків і 1006 юдеїв; 1939 — від­повід­но 3140, 1435 і 805. Зберігся військ. цвинтар часів 1-ї світової вій­ни. У між­воєн. період існувала сільс. ґміна Н.-Міс­то. Діяли осередки укр. т-в, зокрема й «Просвіти» та «Сільс. господаря». У вересні 1939 сюди уві­йшли рад. війська. Від того ж року — у складі Терноп. обл.; від 1940 — Бережан. р-ну. Спочатку було утвор. 2 сільради — Нараївську Першу (хутори, що входили до неї та були ліквідовані, — Запуста, Лани, Чверті) та Нараївську Другу (Станіславчик, Ступняки). Жит. за­знали сталін. ре­пресій. Від липня 1941 до липня 1944 — під нім. окупацією. До серед. 1950-х рр. вело збройну боротьбу під­пі­л­ля ОУН–УПА. Роз­ві­дано значні поклади вапняку (Нараїв. і Під­висоц. родовища) та торфу. У Н. — заг.-осв. школа; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Щорічно від­бувається фестиваль пов­стан. пісні «Чорна вишиванка». Памʼятка архітектури місц. значе­н­ня — муров. церква Воз­движе­н­ня Чесного Хреста (1830). Є Дім молитви християн віри євангельської. Встановлено погру­д­дя Т. Шевченка, памʼятники жертвам більшов.-комуніст. режиму, воїнам-землякам, які загинули на фронтах 2-ї світової вій­ни. Створ. символічні могили Борцям за волю України, на місці загибелі 7-ми чл. ОУН (Дуляби) і 5-ти вояків УПА (Запуст). Серед видат. уродженців — брати графік, скульптор Ізидор і письмен­ник Левко Різники. Тут побував митрополит УГКЦ Андрей Шептицький.

Літ.: Хамар С. Історичний нарис села Вербова. Л., 1998; Рокицький А. Нам пора для України жить: карби трагічної історії села Нараїва. Дрогобич, 2005; Василів О. Мальовничий Рогачин під горою: 1944–2011 рр. Ів.-Ф., 2008; Петрович В. Лапшин: мила історія отчого краю. Т., 2010; Мицько В., Мицько М. Рекшин: Істор.-краєзн. нарис. Т., 2010; Черняк В., Синиця Г., Пʼятківський І. Унікальні перлини Тернопільщини. Т., 2014.

Є. Г. Здебський, Г. В. Іваницька

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2020
Том ЕСУ:
22
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
71304
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
190
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 301
  • середня позиція у результатах пошуку: 10
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 10): 16.6% ★☆☆☆☆
Бібліографічний опис:

Нараїв / Є. Г. Здебський, Г. В. Іваницька // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-71304.

Naraiv / Ye. H. Zdebskyi, H. V. Ivanytska // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2020. – Available at: https://esu.com.ua/article-71304.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору