Нарузецький Михайло Ісакович
НАРУЗЕ́ЦЬКИЙ Михайло Ісакович (03. 07. 1930, Одеса — після 2006, м. Лос-Анджелес, шт. Каліфорнія, США) — скульптор. Член СХУ (1962–93). Закін. Одес. художнє училище (1950; викл. М. Жук, Ф. Фальчук), Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1956; викл. А. Оверчук, І. Якунін). Відтоді працював в Одес. товаристві художників, 1960–91 — на Одес. худож.-вироб. комбінаті. Учасник міських, обл. виставок від 1957. Основні галузі — станк. і монум. скульптура. У роботах Н. поєднано характерні риси пластич. ідей суворого стилю 1960–70-х рр. і деякі традиції соцреаліст. репрезентативності. Емігрував 1993 до США.
Додаткові відомості
- Основні твори
- станк. скульптури — «Дівчина» (1957), «Студентка-заочниця» (1960), «Т. Шевченко» (1961), «Е. Багрицький» (1963), «Ранок», «Інженер» (обидві — 1971), «Оленка», «Поетеса В. Інбер» (обидві — 1974), «Партизан Я. Гордієнко», «Стоматолог І. Швець» (обидві — 1975), «Ю. Олеша» (1977); барельєфи — для пам’ятника Невідомому матросу (1960), «Батьківщина-мати» на алеї Слави парку ім. Т. Шевченка (1969); пам’ятники — Л. Толстому (співавтор О. Князик, 1967), М. Томасу (1982; усі — Одеса); композиція «Народні месники» (1970, співавтор К. Литвак, с. Нерубайське Біляїв. р-ну Одес. обл.); погруддя — Г. Котовського (1970), Г. Жукова (1975); меморіали — рад. воїнам на Одещині (1972–84), у шт. Каліфорнія (США, арх. Є. Грінберг, 2005).
Рекомендована література
- Изобразительное искусство Одессы: Альбом. Москва, 1981.