Наконечна Лада Володимирівна
Визначення і загальна характеристика
НАКОНЕ́ЧНА Лада Володимирівна (19. 03. 1981, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — графік. Дочка В. Наконечного та О. Годенко-Наконечної. Міжнародна премія ім. К. Малевича Польс. інституту у Києві (2014), спец. премія «PinchukArtCentre» (2013, Київ). Член НСХУ (2005). Закін. Нац. академію образотвор. мистецтва та архітектури (Київ, 2006; майстерня А. Чебикіна). Співзасн. благодій. організації «Метод Фонд» (2015). На творчій роботі. Учасниця всеукр., міжнар. мистецьких виставок від 2003. Персон. — у Києві (2003, 2009, 2011, 2016), Цюриху (2011), Варшаві (2012), Берліні (2012, 2014, 2016, 2018), Тулузі (Франція, 2014). Створює рисунки, фотографії, інсталяції, перформанси. Осн. теми творчості — мова мистецтва; відношення між худож. твором, умовами його показу та сприйняттям. Кураторка експерим. освіт. проектів у сфері мистецтва. Окремі роботи зберігаються в НХМ України (Київ), мист. галереях Німеччини, Польщі.
Тв.: «Місце» (2009); серія «Листівки» (від 2010); «Перспектива» (2010, настін. розпис у б-ці «Альбертіна» Ляйпциз. університету, Німеччина), «Персональний щит», «Ще один день» (обидва — 2011), «Конструювання нового пейзажу» (2012), «Наочний приклад моєї участі» (2013), «Стіл переговорів», «Нерозпочатий діалог другорядних героїв», «Мобільна портативна модель» (усі — 2014), «Війна в Україні», «Град» (обидва — 2015), «Виставка» (2016), «Обʼєднання видимого», «Учитель» (обидва — 2017), «Дотримуючись плану», «Пастка», «Декілька прикладів зі сфери менеджменту» (усі — 2018).
Літ.: Perspektive. Lada Nakonechna. Leipzig, 2013; Lada Nakonechna: Сatalog. Berlin, 2015; Р. Е. П. Революційний експериментальний простір. Берлін, 2015; Годенко О. Пʼять імен українських художниць у сучасному мистецтві початку ХХІ ст.: Ксенія Гнилицька, Анна Звягінцева, Жанна Кадирова, Лада Наконечна, Леся Хоменко // Чому в укр. мистецтві є великі художниці. К., 2019.
К. О. Бадянова
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Місце» (2009); серія «Листівки» (від 2010); «Перспектива» (2010, настін. розпис у б-ці «Альбертіна» Ляйпциз. університету, Німеччина), «Персональний щит», «Ще один день» (обидва — 2011), «Конструювання нового пейзажу» (2012), «Наочний приклад моєї участі» (2013), «Стіл переговорів», «Нерозпочатий діалог другорядних героїв», «Мобільна портативна модель» (усі — 2014), «Війна в Україні», «Град» (обидва — 2015), «Виставка» (2016), «Об’єднання видимого», «Учитель» (обидва — 2017), «Дотримуючись плану», «Пастка», «Декілька прикладів зі сфери менеджменту» (усі — 2018).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
