Набережний Іван Григорович

Визначення і загальна характеристика

НАБЕРЕ́ЖНИЙ Іван Григорович (20. 04. 1890, с. Криве, нині Козів. р-ну Терноп. обл. — 06. 08. 1978, с. Полове Радехів. р-ну Львів. обл.) — церковний діяч УГКЦ. Середню освіту здобув у гімназії в м. Бережани (нині Терноп. обл.). У 1911 вступив до Львів. духов. семінарії, одночасно слухав лекції на теол. факультеті Львів. університету. На поч. 1-ї світової вій­ни ви­їхав у м. Кромержиж (нині Чехія), де завершив на­вча­н­ня. У жовтні 1916 рукопоклад. на священика. Служив у с. Дмитрів, від 1923 — в с. Опліцько, від 1927 — в с. Криве (усі — нині Радехів. р-ну), водночас — катехит для українців у польс. гімназії в м. Радехів. У Кривому був ініціатором створе­н­ня читальні товариства «Просвіта», спів­організатором товариства «Сільський господар» і ко­оперативу «Самопоміч» тощо. У жовтні 1941 іменований дійс. радником Львів. митропол. консисторії. 1946 від­мовився пере­йти в православʼя. В жовтні 1947 вивезений разом із дружиною та дітьми на засла­н­ня в м. Про­копʼєвськ (Кемеров. обл., РФ). 1950 заарешт. і звинувач. у проведен­ні незакон. богослужінь й антирад. агітації. Однак справж. причиною арешту був лист Н. із протестом проти пере­слідува­н­ня УГКЦ, який він надіслав Й. Сталіну. Засудж. до 25-ти р. виправно-труд. таборів і 5-ти р. по­збавле­н­ня громадян. прав. 1955 звільнений, але залиш. на спецпоселен­ні в Сибіру. 1960 повернувся на Радехівщину. Під­пільно продовжував душпастир. діяльність. Глава УГКЦ Йосиф Сліпий надав йому титул почес. крилошанина. У с. Полове імʼям Н. на­звано вулицю.

Літ.: О. Іван Набережний: [некролог] // Свобода. 1979, 19 січ.; Набережний Р., о. Отець Іван Набережний // Надбужанщина: Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеч­чина, Холмщина і Під­ляш­шя: Істор.-мемуар. зб. Т. 1. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1986.

П. З. Гуцал

Завантажити статтю