Набитович Ігор Йосипович
НАБИТО́ВИЧ Ігор Йосипович (05. 03. 1964, смт Стебник, нині місто Дрогоб. міськради Львів. обл.) – літературознавець, перекладач. Доктор філологічних наук (2009), професор (2011), д-р габіліт. (2013). Закін. фіз.-мат. (1986) та філол. (1994) факультети Дрогоб. пед. університету. Учителював у селах Жидачів. р-ну Львів. обл. (1986–95); від 1995 – викладач Дрогоб. пед. університету; від 2003 – проф. Університету ім. М. Кюрі-Склодовської (м. Люблін, Польща). Засн. і ред. ж. «Spheres of Culture» (від 2012). Наукові дослідження: sacrum (сакральне) i Біблія в літ-рі; історія повсякденності й ментальностей, етнопсихологія та художня літ-ра; фрактали та фрактал. структури у крас. письменстві; історія укр. та білорус. літ-р. Запропонував новий підхід до вивчення сакрального в худож. літературі, сформулював гіпотезу про фрактал. природу категорії sacrum. Перекладає з білорус. та польс. мов. Ред. кн. «Sacrum i Біблія в українській літературі» (Люблін, 2008), «Феномен пагранічча. Польская, украінская і беларуская літаратура: уплывы і ўзаемаўзбагачэнне» (Мінск, 2008).
Пр.: Scriptural Themes in Twentieth-Century Ukrainian Prose // The Ukrainian Review [London]. 1997. № 1; Леонід Мосендз – лицар Святого Ґрааля. Творчість письменника в контексті європейської літератури. Дрогобич, 2001; Łamanie tabu: przestrzeń subkulturowa w ukraińskiej prozie postmodernistycznej // Literatury słowiańskie po roku 1989. Nowe zjawiska, tendencje, perspektywy. T. 4. Warszawa, 2005; Універсум sacrum’y в художній прозі (від Модернізму до Постмодернізму). Дрогобич; Люблін, 2008; Протиставлення психокультур українців та росіян у драмі Лесі Українки «Бояриня» // Roczniki Humanistyczne KUL. Lublin, 2013. T. 61, № 7; Історична проза як предтеча проєкту «історії повсякденности» та «історії ментальностей»: література та історія у пошуках цивілізаційних елементів буття // Вісн. Львів. університету. Сер. філол. 2014. Вип. 60, ч. 1; Історична проза української еміґрації // Metamorfozy we współczesnej literaturze ukraińskiej. W kręgu języka, literatury i kultury. T. 4. Warszawa, 2014; Художнє конструювання національної ідентичності в історичній прозі української еміґрації // Dialog der Sprachen Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht. Т. 6. München, 2016; «Закривавлений меч славних воїв пізнав ти, москалю...»: битва під Оршею (1514) в українсько-білоруській та польсько-литовській поетичній традиції // Мандруючи світами і віками: Зб. на пошану Ю. Пелешенка. К., 2016; Umjetnički svijet Marije Matios // Bukovina. Knjižnica Ucrainiana Croatica. Kn. 15. Zagreb, 2017; Eseistyka Dariji Wikonskiej w kontekście artystycznych i politycznych idei dwudziestolecia międzywojennego // Wspólnota wyobrażona. Pisarki Europy Śriodkowej wobec problemów literackich, społecynych i politycznych lat 1914–1945. Warszawa, 2017; Народження українського джойсознавства: контексти досліджень «Уліссеса» Дарією Віконською // Закарп. філол. студії: Зб. наук. пр. Уж., 2018. Т. 2, вип. 4; Дерево життя літературного роду: Іван Федорович, Володислав Федорович, Дарія Віконська. К., 2018.
М. І. Зимомря
Основні праці
Scriptural Themes in Twentieth-Century Ukrainian Prose // The Ukrainian Review [London]. 1997. № 1; Леонід Мосендз – лицар Святого Ґрааля. Творчість письменника в контексті європейської літератури. Дрогобич, 2001; Łamanie tabu: przestrzeń subkulturowa w ukraińskiej prozie postmodernistycznej // Literatury słowiańskie po roku 1989. Nowe zjawiska, tendencje, perspektywy. T. 4. Warszawa, 2005; Універсум sacrum’y в художній прозі (від Модернізму до Постмодернізму). Дрогобич; Люблін, 2008; Протиставлення психокультур українців та росіян у драмі Лесі Українки «Бояриня» // Roczniki Humanistyczne KUL. Lublin, 2013. T. 61, № 7; Історична проза як предтеча проєкту «історії повсякденности» та «історії ментальностей»: література та історія у пошуках цивілізаційних елементів буття // Вісн. Львів. університету. Сер. філол. 2014. Вип. 60, ч. 1; Історична проза української еміґрації // Metamorfozy we współczesnej literaturze ukraińskiej. W kręgu języka, literatury i kultury. T. 4. Warszawa, 2014; Художнє конструювання національної ідентичності в історичній прозі української еміґрації // Dialog der Sprachen Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht. Т. 6. München, 2016; «Закривавлений меч славних воїв пізнав ти, москалю...»: битва під Оршею (1514) в українсько-білоруській та польсько-литовській поетичній традиції // Мандруючи світами і віками: Зб. на пошану Ю. Пелешенка. К., 2016; Umjetnički svijet Marije Matios // Bukovina. Knjižnica Ucrainiana Croatica. Kn. 15. Zagreb, 2017; Eseistyka Dariji Wikonskiej w kontekście artystycznych i politycznych idei dwudziestolecia międzywojennego // Wspólnota wyobrażona. Pisarki Europy Śriodkowej wobec problemów literackich, społecynych i politycznych lat 1914–1945. Warszawa, 2017; Народження українського джойсознавства: контексти досліджень «Уліссеса» Дарією Віконською // Закарп. філол. студії: Зб. наук. пр. Уж., 2018. Т. 2, вип. 4; Дерево життя літературного роду: Іван Федорович, Володислав Федорович, Дарія Віконська. К., 2018.