Набойкін Юрій Володимирович
Визначення і загальна характеристика
НАБО́ЙКІН Юрій Володимирович (24. 11. 1923, м. Богодухів, нині Харків. обл. — 1986, Харків) — фізик. Доктор технічних наук (1970), професор (1972). Заслужений діяч науки УРСР (1980). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. політех. інститут (1952). У 1955–58 — зав. аналіт. лаб. Харків. філії ВНДІ хім. реактивів; від 1960 — у Фіз.-тех. інституті низьких т-р АН УРСР (Харків): від 1970 — завідувач відділу неліній. оптики. Наукові дослідження: квант. електроніка та молекулярна спектроскопія, зокрема розроблення лазерів з перестроюваною частотою на основі склад. орган. сполук; фотохромізм склад. молекул; властивості збуджених молекуляр. кристалів при низьких т-рах.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О возможном влиянии фононов на процессы стимулированного излучения примесных молекулярных кристаллов // КЭ. 1976. Т. 3, № 6; Генерация света примесными молекулярными кристаллами при температуре 4,2 K // Там само. 1978. Т. 5, № 4; Сверхизлучение в кристалле дифенила с пиреном // ЖЭТФ. 1983. Т. 85, № 6; Когерентная спектроскопия молекулярных кристаллов. К., 1986; Оптическое сверхизлучение в кристалле дифенила с пиреном // УФН. 1986. Т. 150; Двухчастотное сверхизлучение в примесных молекулярных кристаллах // ФНТ. 1987. Т. 13, № 9 (усі — співавт.).