Набуття громадянства України

НАБУТТЯ́ ГРОМАДЯ́НСТВА УКРАЇ́НИ — одержання громадянства відповідно до визначених Законом «Про громадянство України» (2001) підстав. За ним громадянства України набувають:

• за народженням;
• за територіальним походженням;
• внаслідок прийняття до громадянства України;
• поновлення у громадянстві;
• усиновлення;
• встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя;
• встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
• у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
• визнання або встановлення факту батьківства чи материнства;
• за ін. підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Набуття громадянства України за народженням

Громадянином України є:

• особа, батьки або один із батьків якої на момент її народження були громадянами України;
• особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства (див. Безгромадянство), які на закон. підставах проживають на території України;
• особа, яка народилася за ме­жами України від осіб без громадянства, які постійно на закон. підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства ін. держави;
• особа, яка народилася на території України від іноземців, які на закон. підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків;
• особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця чи притулок в Україні, й не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця чи притулок в Україні;
• особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на закон. підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем;
• новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі.

Набуття громадянства України за територіальним походженням

Особу, яка сама або хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи онук, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 на території, що стала територією України відповідно до ст. 5 Закону «Про правонаступництво України» (1991), або яка сама чи хоча б один із її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на ін. тер., що входили на момент їхнього народження або під час їхнього постій. проживання до складу УНР, ЗУНР, Української Держави, УСРР, УРСР, Карпатсь­кої України, УРСР, і є особою без громадянства або іноземцем, який взяв зобов’язання припинити іноз. громадянство, та подала заяву про Н. г. У., а також її неповнолітніх дітей реєструють громадянами України.

Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов’я­зан­ня припинити громадянство всіх цих держав; яким надано статус біженця чи притулок в Україні — декларацію про відмову особи від іноз. громадянства; із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (2012), — декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання. Дитину, яка народилася чи постійно проживала на території УРСР (або хоча б один з її батьків, дід чи баба народилися чи постійно проживали на території, зазначеній у частині першій цієї статті) та є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого подано зобов’язання припинити іноземне громадянство, реєструють громадянином України за заявою одного з батьків або опікуна чи піклувальника. Дитину, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 і не набула за народженням громадянства України та є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого подано зобов’язання припинити іноземне громадянство, реєструють громадянином України за клопотанням одного з її законних представників. Особа, яка набула громадянства України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов’язана повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Така вимога не поширена на осіб, яким надано статус біженця чи притулок в Україні.

Прийняття до громадян­ства України

Іноземець або особа без громадянства можуть бути прийняті до громадянства України за їхніми клопотаннями, дотримуючись вказаних нижче умов.

1. Визнання і дотримання Конституції та законів України.
2. Подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов’я­зання припинити іноземне громадянство (для іноземців).
3. Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох держав, подають зобов’язання припинити громадянство (підданство) цих держав; яким надано статус біженця чи притулок в Україні — декларацію про відмову від іноземного громадянства; із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» — декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання. Зобов’язання припинити іноземне громадянство не вимагають від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автомат. припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства ін. держави, або якщо міжнародні договори України з ін. державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.
4. Безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх 5-ти р.
5. Ця умова не поширена на іноземців чи осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад 2 р., і на іноземців чи осіб без громадянства, які перебували з громадянином України понад 2 р. у шлюбі, що припинився внаслідок його смерті. Дворічний термін перебування у шлюбі з громадянином України не застосовують до іноземців і осіб без громадянства, яким було надано дозвіл на імміграцію відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про імміграцію» (2001). Для осіб, яким надано статус біженця чи притулок в Україні, термін безперерв. проживання на закон. підставах на території України становить 3 р. з моменту надання їм статусу біженця чи притулку в Україні; для осіб, які в’їха­ли в Україну особами без громадянства, — 3 р. з моменту в’їзду в Україну. Для іноземців та осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військ. службу за контрактом у ЗС України, термін безперерв. проживання на закон. підставах на території України становить 3 р. з моменту набрання чинності контракту про проходження військ. служби у ЗС України.
6. Отримання дозволу на імміграцію. Ця умова не поширена на осіб, яким надано статус біженця або притулок в Україні, та на іноземців і осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військ. службу в ЗС України або які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Закону України «Про імміграцію» і мають у паспорті громадянина колиш. СРСР зразка 1974 відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання в Україні.
7. Володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширена на осіб, які мають певні фізичні вади.
8. Наявність законних джерел існування. Ця умова не поширена на осіб, яким надано статус біженця або притулок в Україні.

Положення, передбачені пунктами 3–6 частини другої статті 9 Закону «Про громадянство України», також не поширені на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, зокрема на іноземців і осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військ. службу в ЗС України та відзначені державною нагородою, на осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, і на осіб, які отримали посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Прийняття до громадянства України дитини, яка проживає в Україні і один із батьків якої або інша особа, яка є її закон. представником і має дозвіл на імміграцію в Україну, здійснюють без урахування умов, передбачених пунктами 1, 3–6.

До громадянства України не при­ймають осіб, які вчинили злочини проти людства чи здійснювали геноцид; засуджених в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави; вчинили на тер. ін. держави діяння, що визнане законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином. Поло­ження частини п’ятої статті 9 Закону України «Про громадянство України» не застосовують до іноземців та осіб без громадянства, зазнач. у частині двадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», якщо компетентні органи України у порядку, визначеному КМ, встановлять, що такі рішення прийняті з політичних мотивів правоохоронними чи судовими органами держави, що вчинила акт агресії проти України, або держави, що не визнає територіальну цілісність і суверенітет України або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність і суверенітет України, зокрема голосувала проти Резолюції ГА ООН «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014.

Особа, яка набула громадянства України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов’язана повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави.

Поновлення у громадян­стві України

Особу, яка після припинення громадянства України є особою без громадянства і подала заяву про поновлення у громадянстві України, реєструють громадянином України незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном, за відсутності обставин, передбачених частиною п’ятою статті 9 Закону України «Про громадянство України». Особу, яка після припинення громадянства України набула іноземного громадянства (підданства), але повернулася в Україну на постійне проживання і подала заяву про поновлення у громадянстві України та зобов’я­зан­ня припинити іноземне громадян­ство, за відсутності підстав, передбачених частиною п’ятою статті 9 Закону України «Про громадянство України», реєструють громадянином України. Іноземець, який перебуває у громадянстві (підданстві) кількох держав, подає зобов’язання припинити громадянство всіх цих держав; якому надано статус біженця чи притулок в Україні, замість зобо­в’я­зання припинити іноземне громадянство подає декларацію про відмову від іноземного громадянства. Іноземець, який подав зобов’я­зання припинити іноземне громадянство, повинен подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом 2-х р. з моменту реєстрації його громадянином України. Якщо іноземець, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від нього причин не може отримати його, він подає декларацію про відмову від іноземного громадянства. Зобов’язання припинити іноземне громадянство не вимагають від громадян (підданих) держав, законодавство яких передбачає автомат. припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства ін. держави, або якщо міжнародні договори України з ін. державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України, а також від осіб, яким надано статус біженця чи притулок в Україні, та осіб без громадянства. Особа, яка набула громадянства України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов’я­за­на повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави.

Набуття громадянства України внаслідок усинов­лення

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і яку усиновлюють громадяни України або подружжя, один із чл. якого є громадянином України, а другий — особою без громадянства, стає громадянином України з моменту набуття чинності рішення про усиновлення, незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном. Дитина, яка є особою без громадянства або іноземцем і яку усиновлює подружжя, один із членів якого є громадянином України, а другий — іноземцем, стає громадянином України з моменту набуття чинності рішення про усиновлення, незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном. Повнолітня особа, яка є особою без громадянства, постійно проживає на території України і яку усиновляють громадяни України або подружжя, один із якого є громадянином України, стає громадянином України з моменту набрання чинності рішення суду про усиновлення.

Набуття громадянства Українив наслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування ди­тини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя. Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено громадянина України або осіб, одна з яких є громадянином України, а друга — особою без громадянства, стає громадянином України з моменту прийняття рішення про встановлення опіки чи піклування або з моменту набрання чинності рішенням суду про встановлення опіки чи піклування. Дитина, яка проживає на території України та є особою без громадянства або іноземцем, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено осіб, одна з яких є громадянином України, а друга — іноземцем, стає громадянином України з моменту прийняття рішення про встановлення опіки або піклування чи з моменту набрання чинності рішення суду про встановлення опіки або піклування, якщо така дитина у зв’язку зі встановленням опіки або піклування не набуває громадянство опікуна чи піклувальника, який є іноземцем. Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і постійно проживає в дит. закладі чи закладі охорони здоров’я, адміністрація яких виконує щодо неї функції опікуна або піклувальника, стає громадянином України з моменту влаштування в такий заклад, якщо її батьки померли, позбавлені батьків. прав, визнані безвісно відсутніми чи недієздатними, оголошені померлими або якщо батьки дитини, розлученої із сім’єю, не знайдені. Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і виховується в дит. будинку сімей. типу, прийомній сім’ї, сім’ї патронат. вихователя, якщо хоча б один із батьків-вихователів або прийомних батьків, або патронат. вихователів є громадянином України, стає громадянином України з моменту влаштування дитини до дит. будинку сімей. типу чи прийомної сім’ї або передачі на виховання в сім’ю патронат. вихователя, якщо її батьки померли, позбавлені батьків. прав, визнані безвісно відсутніми чи недієздатними, оголошені померлими або якщо батьки дитини, розлученої із сім’єю, не знайдені.

Набуття громадянства України особою, визнаною судом недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України

Іноземець або особа без громадянства, які проживають в Україні на закон. підставах, визнані судом недієздатними, над якими встановлено опіку громадянина України, отримують громадянство України від моменту набуття чинності рішення про встановлення опіки.

Набуття громадянства України дитиною у зв’язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них

Дитину, яка є іноземцем або особою без громадянства, один із батьків якої є громадянином України, а другий є особою без громадянства, реєструють громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України. Дитину, яка є особою без громадянства, один із батьків якої є громадянином України, а другий — іноземцем, реєструють громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України. Дитину, яка є іноземцем або особою без громадянства, батьки якої перебувають у громадянстві України, реєструють громадянином України за клопотанням одного з батьків. Дитину, яка є іноземцем, один із батьків якої є громадянином України, а другий — іноземцем, реєструють громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України.

Набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства

У разі визнання батьківства дитини, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, а батьком визнано громадянина України, дитина незалежно від місця її народження та місця постій. проживання набуває громадянства України. У разі визнання материнства дитини, батько якої є іноземцем або особою без громадянства, а матір’ю визнано громадянку України, дитина незалежно від місця її народження та місця постій. проживання набуває громадянства України. У разі встановлення факту батьківства дитини, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, якщо батько дитини перебував у громадянстві України, дитина, незалежно від місця її народження та місця постій. проживання, набуває громадянства України. У випадку встановлення факту материнства дитини, батько якої є іноземцем або особою без громадянства, якщо мати дитини перебувала у громадянстві України, дитина, незалежно від місця її народження та місця постій. проживання, набуває громадянство України. Н. г. У. дітьми віком від 14-ти до 18-ти р. може відбуватися лише за їхньою згодою.

Завантажити статтю