Навоєва Ірина Леонідівна

Визначення і загальна характеристика

НАВО́ЄВА Ірина Леонідівна (03. 03. 1963, Житомир) — хоровий диригент, співачка (сопрано), композитор, педагог. Канд. мистецтвознавства (2019). Заслужений діяч мистецтв України (2015), засл. діяч культури Польщі (2016). Обл. літ.-мист. премія ім. Лесі Українки (2018). Лауреатка низки міжнар. та всеукр. вокал. конкурсів і фестивалів, зокрема міжнар. конкурсу вокалістів «Вікторія» (Варшава, 2015, 1-е м.). Закін. Одес. консерваторію (1996; кл. диригування І. Кочкіної, вокалу — Т. Захарчук). Від 1998 викладає у Житомир. муз. училищі, де також 2000–14 — засн. і худож. кер. вокал. ансамблю «Голос» (лауреат низки фестивалів в Україні і Польщі). Водночас 2012–15 працювала у Житомир. інституті культури і мистецтв Нац. академії керів. кадрів культури і мистецтв. Засн. і худож. кер. (від 2013) польс. вокал. ансамблю «Мальви» при Житомир. обл. спілці поляків України. Авторка гімну «Веселка Полісся» (сл. С. Штатської) для однойм. міжнар. фестивалю польс. культури (Житомир, від 2012); укр. духов. твору для мішаного хору а капела «Спи, мій Прекрасний» (2012, за поезією Г. Малин); зб. пісень для голосу в супроводі фортепіано «Пломінь буття» (Ж., 2015). Досліджує стильові принципи постмодерну і пост-пост­модерну як неоготич. феномену, «неоготичної двоїстості інтелектуалізму і віросповідальної простоти», що набувають базовості в теор. усвідомленні хор. та вокал.-ансамбл. мистецтва сучас. епохи пост-постмодерну. У композитор. творчості Н. — певне стильове розмаїття: від героїко-істор. хор. лірики до вокал.-ансамбл. творів у блюзових ритмах.

Завантажити статтю