Навроцька Зоя Михайлівна
Визначення і загальна характеристика
НАВРО́ЦЬКА Зоя Михайлівна (18. 05. 1957, с. Снітівка Летичів. р-ну Хмельн. обл.) — мистецтвознавець. Член НСМНМУ (1991, 1999–2001 — голова Волин. обл. осередку). Заслужений працівник культури України (2010). Закін. Київський художній інститут (1986). Працює у Луцьку: 1982–94 — викладач історії образотвор. мистецтва культ.-осв. училища; 1994–99 — викладач кафедри дизайну індустр. інституту; від 2001 — провідний науковий співробітник, від 2004 — зав. ХМ; водночас від 2018 — мистецтвознавець Музею сучас. укр. мистецтва Корсаків. Наукові дослідження: сучасне образотворче мистецтво, укр. нар. мистецтво, музейна справа. Уклала альбоми «Кость Борисюк» (2018), «Луцьк 1429. Остання столиця» (2019; обидва — Луцьк).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Станіслав Сарцевич // Родовід: Наук. зап. до історії України. 1998. Ч. 16; Василь Парахін та його школа // Нар. мистецтво. 2008. № 1–2; Три художники — три шляхи… // УК. 2008. № 11; Окрайчик світла із замку Любарта // Артанія. 2009. Кн. 16, № 3; Художнє життя Луцька першої половини ХХ століття // Мистецтвознавство України: Зб. наук. пр. Л., 2011. Спецвип.; «Простір» Анни Миронової // ОМ. 2019. № 2.
Завантажити статтю
Людина 
