Навроцький Олександр Іванович

НАВРО́ЦЬКИЙ Олександр Іванович (справж. — Варченко; 1898, Полтава — 1977, за ін. даними — 1978, там само) — балалаєчник, диригент, майстер з виготовле­н­ня музичних інструментів. Закін. Харків. муз.-драм. ін­ститут (кл. балалайки). Організовував оркестри нар. інструментів при клубах залізничників, пром. кооперації, Комітеті радіомовле­н­ня тощо. Ви­ступав із концертами, популяризував укр. нар. музику. Зібрав унікал. колекцію балала­йок. Разом із харків. май­стром С. Снєгірьовим сконструював балалайку-бас, балалайку-тенор, балалайку-альт, 2 мандоліни, вина­йшов 11-струн­ну гітару з 2-а грифами. За проектом Н. ефи прорізали не під струнами, а збоку, що під­силювало звук. 24 червня 1941 заарешт. і засудж. за звинуваче­н­ням у «контр­рев. діяльності» та «пропаганді нерад. музики». Після від­бува­н­ня покара­н­ня залишився на Уралі, де мешкав у Свердловську (нині Єкатеринбург, РФ). Реабіліт. 1959. Заснував низку ансамблів нар. інструментів, з якими концертував містами Росії. Від 1969 — у Полтаві, де продовжив виконав. діяльність, диригував орке­стром нар. інструментів у Будинку культури і клубі залізничників (1971), був кер. ансамблю гітаристів у Палаці піонерів та школярів (1979). Деякі з його інструментів зберігаються у Полтав. краєзн. музеї, вирізняються чудовим мелод. звуком. Домру-сопрано, домру-альт та домру-тенор використовують в оркестрі нар. інструментів у Малій академії мистецтв ім. Р. Кириченко в Полтаві.

Завантажити статтю