Навроцький Олександр Іванович

Визначення і загальна характеристика

НАВРО́ЦЬКИЙ Олександр Іванович (справж. — Варченко; 1898, Полтава — 1977, за ін. даними — 1978, там само) — балалаєчник, диригент, майстер з виготовлення музичних інструментів. Закін. Харків. муз.-драм. інститут (кл. балалайки). Організовував оркестри нар. інструментів при клубах залізничників, пром. кооперації, Комітеті радіомовлення тощо. Виступав із концертами, популяризував укр. нар. музику. Зібрав унікал. колекцію балалайок. Разом із харків. майстром С. Снєгірьовим сконструював балалайку-бас, балалайку-тенор, балалайку-альт, 2 мандоліни, винайшов 11-струнну гітару з 2-а грифами. За проектом Н. ефи прорізали не під струнами, а збоку, що підсилювало звук. 24 червня 1941 заарешт. і засудж. за звинуваченням у «контррев. діяльності» та «пропаганді нерад. музики». Після відбування покарання залишився на Уралі, де мешкав у Свердловську (нині Єкатеринбург, РФ). Реабіліт. 1959. Заснував низку ансамблів нар. інструментів, з якими концертував містами Росії. Від 1969 — у Полтаві, де продовжив виконав. діяльність, диригував оркестром нар. інструментів у Будинку культури і клубі залізничників (1971), був кер. ансамблю гітаристів у Палаці піонерів та школярів (1979). Деякі з його інструментів зберігаються у Полтав. краєзн. музеї, вирізняються чудовим мелод. звуком. Домру-сопрано, домру-альт та домру-тенор використовують в оркестрі нар. інструментів у Малій академії мистецтв ім. Р. Кириченко в Полтаві.

Завантажити статтю