НАГІРНЯ́К Іван Семенович (25. 03. 1949, с. Ломачинці Сокирян. р-ну Чернів. обл. — 01. 09. 2014, м. Новодністровськ Чернів. обл., похов. у рідному селі) — драматург, прозаїк, поет, публіцист. Член НСПУ (2003), НСЖУ (1979). Премії ім. М. Чабанівського, ім. С. Воробкевича (обидві — 2007), ім. Д. Загула (2012). Закін. Львівський університет (1980). Від 1973 — на журналіст. роботі: у сокирян. та глибоц. рай. газетах, вла­скор чернів. обл. г. «Молодий буковинець», «Буковинське віче», «Буковина» (1987–2002). Дебютував віршами у військ. г. «Во славу Родине» під час служби в армії. 1984 за його першою пʼєсою «Нікому тебе не від­дам» по­ставлено ви­ставу (реж. Є. Томнюк). Автор пʼєс на побут. тематику, в яких порушував соц. та морал.-етичні про­блеми, що уві­йшли до зб. «Пастушок на літо» (1992), «Жіноча доля» (2005); числен. нарисів про людей праці, в яких во­звеличив професіоналізм, порядність і чесність. Осн. худож.-естет. спрямува­н­ня віршів, новел та оповідань — утвердже­н­ня істин. людських цін­ностей, чистоти людських взаємин, правдиве зображе­н­ня умов, в яких живе сучасник, його ставле­н­ня до природи. Спів­­автор худож.-докум. повістей «Новодністровськ засвічує вогні» (1992), «Долі врожаями колосяться» (2003), кн. «Душі і серця зоря висока: штрихи до порт­рета письмен­ника, голови Чернівецької обласної організації НСПУ Василя Васкана» (2011; усі — Чернівці).