Нагорний Михайло Васильович

Визначення і загальна характеристика

НАГО́РНИЙ Михайло Васильович (18. 02. 1966, с. Красненьке Іл­лінец. р-ну Вінн. обл.) — спів­ак (баритон), педагог. Заслужений артист України (2005). Лауреат Між­нар. конкурсу опер. спів­аків (Белґрад, 1998, 2-а премія). Закін. Київську консерваторію (1994; кл. А. Мокренка). Від 1994 — соліст Театру опери і балету для дітей та юнацтва, водночас 1994–2009 — опер. студії Нац. муз. академії України, від 2001 — гурту «Козацькі забави» (усі — Київ). За сумісн. 2004–15 викладав у Київ. університеті культури і мистецтв. Володіє звучним голосом оксамитового забарвле­н­ня, майстерно створює вокал.-сценічні образи. Гастролі в РФ, Білорусі, Грузії, Латвії, Естонії, Польщі, Словач­чині, Угорщині, Франції, Бельгії, Греції, Швейцарії.

Партії: Хлопець-Гребінь, Микола («Зима і Весна», «Наталка Полтавка» М. Лисенка), Охрім («Івасик-Телесик, або Пастка для Від­ьми» І. Щербакова), Тато Карло, Базиліо («Пригоди Буратіно» О. Білаша), Дід-Чарівник («Зачарований чумак» І. Поклада), Лісовик («Лісова пісня» В. Кирейка), Лісоруб («Червона Шапочка» Р. Смоляра), Шериф («Пригоди Гекльбер­рі Фінна» Ж. та Л. Колодубів), Роберт, Онєгін («Іоланта», «Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Голова, Панас, Грязной («Ніч перед Різдвом», «Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Алеко (однойм. опера С. Рахманінова), Ріґолет­то, Жермон («Ріґолет­то», «Травіата» Дж. Верді), Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Рос­сіні), Ескамільо, Цуніґа («Кармен» Ж. Бізе), Белькоре, Дулькамара («Любовний напій» Ґ. Доніцет­ті), Тоніо, Сільвіо («Паяци» Р. Леонкавал­ло), Валентин («Фауст» Ш. Ґуно).

І. В. Цебенко

Завантажити статтю