НАГУЄ́ВСЬКИЙ Дарій (Даріуш) Ілліч (26. 10(07. 11). 1845, с. Орлове Балт. пов. Поділ. губ., нині Новоархангел. р-ну Кіровогр. обл. — 09(22). 01. 1918, Москва) — антико­знавець, пере­кладач. Закін. істор.-філол. факультет Новорос. університету в Одесі (1870) зі ступ. канд. та золотою меда­л­лю. Під керівництвом проф. В. Юргевича і Ф. Струве ви­вчав класичну філологію. 1876 після публіч. захисту в Харків. університеті дис. «Перша сатира Ювенала» здобув ступ. магістра рим. словесності, 1883 за дис. «Спо­стереже­н­ня над жи­т­тям Ювенала» — ступ. д-ра давньої класич. філології. Викладав лат. мову та гео­графію в Олександрів. (від 1870) та жін. Ломоносов. (одночасно від 1875) гімназіях у Ризі. 1883–1918 — ординар. професор кафедри рим. словесності Казан. університету (Росія), де заснував та очолив 1885 бібліотеку класич. філології, також був дир. Нумізмат. музею університету (від 1886). Почес. проф. Ін­ституту Гумберта І в Ліворно (Італія, 1887). Основний напрям наукових досліджень — історія рим. літ-ри. Автор числен. пере­кладів і коментарів до праць рим. авторів, а також бібліогр. покажчиків та навч. посібників із класич. філології.