Розмір шрифту

A

Надзвичайна ситуація

НАД­ЗВИЧА́ЙНА СИТУА́ЦІЯ — об­становка на окремій території чи субʼєкті господарюва­н­ня на ній або водному обʼєкті, що характеризується поруше­н­ням нормальних умов жит­тєдіяльності населе­н­ня, спричинена ката­строфою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, за­стосува­н­ням засобів ураже­н­ня або іншою небезпечною подією, яка при­звела (чи може при­звести) до виникне­н­ня за­грози життю або здоровʼю населе­н­ня, великої кількості загиблих і по­страждалих, зав­да­н­ня значних матеріальних збитків, а також до неможливості прожива­н­ня населе­н­ня на такій території чи обʼєкті, провадже­н­ня на ній господарської діяльності.

Від­носини, повʼязані із захистом насел., тер., довкі­л­ля та майна при Н. с.; реагува­н­ня на них, функціонува­н­ня єдиної держ. системи цивіл. захисту врегульовані Кодексом цивіл. захисту України (2012) та низкою ін. нормативно-правових актів. Н. с. класифікують за характером походже­н­ня, ступ. пошире­н­ня, роз­міром людських втрат і матеріал. збитків. Залежно від характеру подій, що можуть зумовити їхнє виникне­н­ня, ви­окремлюють Н. с. техноген., природ. характеру, соц., воєн­ні; залежно від мас­штабу заподіяних збитків, а також обсягів тех. і матеріал. ресурсів, необхід. для їхньої ліквідації, — Н. с. держ., регіон., місц., обʼєкт. рівнів. Порядок класифікації Н. с. за рівнями закріплено по­становою КМ України від 24 грудня 2004, класифікац. ознаки Н. с. техноген., природ. і соц. характеру — Наказом Міністерства України з питань над­звич. ситуацій і в справах захисту насел. від наслідків Чорнобил. ката­строфи від 12 грудня 2012. Для ко­ординації діяльності центр. і місц. органів виконав. влади, під­приємств, установ та організацій, по­вʼязаної з техноген­но-екол. без­пекою, захистом насел. і тер., запобіга­н­ням і реагува­н­ням на Н. с., утворюють Держ. (роз­порядже­н­ням КМ України), регіон. (ріше­н­нями РМ АР Крим, обл., Київ. і Севастоп. міськдерж­адміністрацій) і місц. (ріше­н­нями райдерж­адміністрацій, виконав. органів міських рад, рай. у містах та селищ. рад) комісії з питань техноген­но-екол. без­пеки та Н. с., а також комісії з питань Н. с. (наказами керів. органів під­приємств, установ та організацій).

Для ко­ординації робіт із ліквідації конкрет. Н. с. та її наслідків на держ., регіон., місц. і обʼєкт. рівнях організовують спец. комісії з ліквідації Н. с. Реалізацію держ. політики у сфері цивіл. захисту забезпечує єдина держ. система цивіл. захисту, що складається з функціон. і територ. під­систем та їхніх ланок. Пере­лік заходів цивіл. захисту, зав­да­н­ня та порядок взаємодії субʼєктів його забезпече­н­ня, склад органів упр. і сил, планува­н­ня діяльності єдиної держ. системи цивіл. захисту, порядок викона­н­ня нею зав­дань регламентовані Положе­н­ням про єдину держ. систему цивіл. захисту, затв. по­становою КМ України від 9 січня 2014. Функціон. під­системи створюють у від­повід. сферах сусп. життя центр. органи виконав. влади з метою захисту насел. і тер. від Н. с. у мирний час та в особл. період, забезпече­н­ня готовності під­порядк. їм сил і засобів до дій, спрямов. на запобіга­н­ня і реагува­н­ня на Н. с. Без­посереднє керівництво діяльністю функціон. під­системи здійснює кер. органу чи субʼєкта господарюва­н­ня, що створив таку під­систему. Територ. під­системи організовують в АР Крим, областях, Києві та Севастополі з метою захисту насел. і тер. від Н. с. у від­повід. регіоні, керують ними посад. особи, які очолюють органи, що створили такі під­системи чи ланки. Ви­окремлюють декілька режимів діяльності єдиної держ. системи цивіл. захисту. В умовах нормал. вироб.-пром., радіац., хім., сейсміч., гідрогеол., гід­ро­метеорол., техноген., пожеж. об­становки та за від­сутності епідемій, епізоотій, епіфітотій система працює в режимі повсякден. функціонува­н­ня; у випадку за­грози виникне­н­ня Н. с. за ріше­н­ням від­повід­но КМ України, РМ АР Крим, обл., Київ. чи Севастоп. міськдерж­адміністрацій для єдиної держ. системи цивіл. захисту у повному обсязі або частково для окремих її територ. під­систем тимчасово встановлюють режим під­вищеної готовності; у разі виникне­н­ня Н. с. ці органи при­ймають ріше­н­ня про тимчас. встановле­н­ня режиму Н. с. у пов­ному обсязі або частково для окремих територ. під­систем.

Правовий режим над­звичайного стану може бути тимчасово введений в Україні чи в окремих її місцевостях за умови виникне­н­ня Н. с. техноген. або природ. характеру не нижче заг.-держ. рівня, що при­звели чи можуть при­звести до людських і матеріал. втрат, створюють за­грозу життю і здо­ровʼю громадян, або при спробі захопле­н­ня держ. влади чи зміни кон­ституц. ладу шляхом насильства. Зміст від­повід. правового режиму, порядок його введе­н­ня та припине­н­ня дії, особливості діяльності органів держ. влади та органів місц. самовряду­ва­н­ня, під­приємств, установ і організацій в умовах над­звич. стану, дотрима­н­ня прав і свобод людини й громадянина, а також прав і закон. інтересів юрид. осіб та від­повід­альність за поруше­н­ня вимог або невикона­н­ня заходів правового режиму над­звич. стану врегульовані Законом України «Про правовий режим над­звичайного стану» (2000). В особл. період єдина держ. система цивіл. захисту функціонує з урахува­н­ням особливостей, ви­значених Законами України «Про мобілізаційну під­готовку та мобілізацію» (1993) і «Про правовий режим воєн­ного стану» (2000; обидва — з подальшими змінами). У Кодексі цивіл. захисту детально врегульовано повноваже­н­ня у сфері цивіл. захисту РМ АР Крим, місц. держ. адміністрацій, органів місц. самоврядува­н­ня. Так, на органи місц. самоврядува­н­ня покладено: забезпече­н­ня реалізації вимог техноген. без­пеки на потенційно небезпеч. обʼєктах, що можуть створити реальну за­грозу виникне­н­ня аварії; керівництво створеними ними аварійно-рятувал. службами, формува­н­нями та спеціалізов. службами цивіл. захисту, місц. і добровіл. пожеж. охороною та здійсне­н­ня контро­лю за їхньою готовністю до дій за при­значе­н­ням; забезпече­н­ня оповіще­н­ня та інформува­н­ня насел. про за­грозу й виникне­н­ня Н. с., зокрема в до­ступній для осіб із вадами зору та слуху формі; організація аварійно-рятув. та ін. невід­клад. робіт, ліквідації наслідків Н. с. на від­повід. тер., а також радіац., хім., біол., мед. захисту насел. та інж. захисту тер. від наслідків Н. с.; організація евакуації насел. і майна в без­печні р-ни, їхнє роз­міще­н­ня, створе­н­ня служб ката­строф медицини; контроль за станом довкі­л­ля, сан.-гіг. та епідем. ситуацією, місцями захороне­н­ня біол. матеріалів, заражених актив. формами бактерій; створе­н­ня й викори­ста­н­ня матеріал. резервів для запобіга­н­ня та ліквідації наслідків Н. с.; за­вчасне накопиче­н­ня й під­трима­н­ня у по­стій. готовності засобів індивід. захисту для насел., яке проживає у про­гнозов. зонах хім. за­брудне­н­ня і зонах спо­стереже­н­ня субʼєктів господарюва­н­ня радіац. небезпеки I і II категорій, а також приладів дозиметрич. і хім. контролю та роз­відки; забезпече­н­ня навч. посадових осіб із питань цивіл. захисту, техноген. і пожеж. без­пеки, під­готовка насел. до дій у Н. с.; контроль за утрима­н­ням і станом готовності захис. споруд цивіл. захисту, проведе­н­ня тех. інвентаризації тощо.

Широке коло обовʼязків із попередже­н­ня Н. с. та ліквідації їхніх наслідків покладено й на субʼєкта господарюва­н­ня. Це, зокрема, забезпече­н­ня, від­повід­но до законодавства, своїх працівників засобами колектив. та індивід. захисту; організація та здійсне­н­ня евакуац. заходів щодо працівників і майна субʼєкта господарюва­н­ня; створе­н­ня обʼєктових формувань цивіл. захисту й забезпече­н­ня їхньої готовності до дій за при­значе­н­ням, а також дис­петчер. служб на обʼєктах під­вищеної небезпеки; проведе­н­ня оцінки ризиків виникне­н­ня Н. с. на від­повід. обʼєктах; навч. працівників із питань цивіл. захисту (правил техноген. і пожеж. без­пеки); декларува­н­ня без­пеки обʼєк­тів під­вищеної небезпеки; роз­робле­н­ня планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на таких обʼєктах; проведе­н­ня обʼєктових тренувань і навч.; забезпече­н­ня аварійно-рятув. обслуговува­н­ня; здійсне­н­ня за власні кошти заходів цивіл. захисту тощо. У субʼєк­тах господарюва­н­ня, від­несених до від­повід. категорій цивіл. захисту, з чисельністю працівників понад 3 тис. осіб створюють під­роз­діли з питань цивіл. захисту; у субʼєктах господарюва­н­ня, а також закладах охорони здоровʼя із заг. чисельністю працівників та осіб, які пере­бувають на лікуван­ні, від 200 до 3-х тис., у субʼєк­тах господарюва­н­ня, від­несених до 2-ї категорії цивіл. захисту, в навч. закладах із ден­ною формою навч. з чисельністю 500 і більше осіб при­значають посадовців із питань цивіл. захисту; у субʼєк­тах господарюва­н­ня з чисельністю працівників до 200 осіб при­значають фахівців із питань цивіл. захисту за рахунок штат. чисельності субʼєкта господарюва­н­ня.

Для проведе­н­ня робіт щодо запобіга­н­ня Н. с., захисту насел. і тер. від них та ліквідації їхніх наслідків в Україні організовують: оперативно-рятув. службу цивіл. захисту, аварійно-рятув. служби, формува­н­ня та спеціалізов. служби цивіл. захисту, пожежно-рятув. під­роз­діли (частини), добровіл. формува­н­ня цивіл. захисту. Зав­да­н­ня кожної з цих служб, порядок їхньої організації та діяльності детально врегульовані законодавством. Гранич. вік пере­бува­н­ня на службі цивіл. захисту встановлено: для осіб рядового, молодшого і середнього начальниц. складу — до 50-ти р., для осіб старшого начальниц. складу — до 55-ти р., для осіб вищого начальниц. складу — до 60-ти р. Особл. видом аварійно-рятув. служб є служби медицини ката­строф, що діють у складі центрів екс­треної мед. допомоги. Для забезпече­н­ня та проведе­н­ня спец. робіт і заходів з цивіл. захисту, що потребують залуче­н­ня фахівців певної спеціальності, техніки й майна спец. при­значе­н­ня, на обʼєкт., галуз. чи територ. рівнях утворюють спеціалізов. служби цивіл. захисту: енергетики, захисту с.-г. тварин і рослин, інж., комунал.-тех., матеріал. забезпече­н­ня, мед., звʼяз­ку й оповіще­н­ня, протипожежні, торгівлі та харчува­н­ня, тех., транс­порт. забезпече­н­ня, охорони громад. порядку. За потреби проведе­н­ня великих обсягів робіт із ліквідації наслідків Н. с., воєн. (бо­йових) дій чи терорист. актів, а також від­новлюв. робіт, що потребують залуче­н­ня великої кількості людей і техніки, на обʼєкто­вому чи територ. рівнях організовують формува­н­ня цивіл. захисту, права та обовʼязки яких законом прирівняні до спеціалізов. служб цивіл. захисту; для проведе­н­ня допоміж. робіт із запобіга­н­ня або ліквідації наслідків Н. с. — добровіл. формува­н­ня цивіл. захисту. Законодавством України регламентовано порядок здійсне­н­ня заходів соц. захисту по­страждалих внаслідок Н. с., що перед­бачають: на­да­н­ня матеріал. (компенсації), мед., психол., гуманітар. та ін. видів допомоги; забезпече­н­ня житлом. Від­повід­ні заходи провадять за рахунок коштів держ. і місц. бюджетів; субʼєктів господарюва­н­ня або фіз. осіб, вин­них у виникнен­ні Н. с.; коштів за договорами добровіл. страхува­н­ня; добровіл. пожертв фіз. та юрид. осіб, благодій. організацій та обʼ­єд­нань громадян тощо. Невід­кладну допомогу по­страждалим від Н. с. також можуть надавати за рахунок коштів резерв. фондів держ. і місц. бюджетів від­повід­но до рівня Н. с.

Н. Р. Малишева

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2020
Том ЕСУ:
22
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
71532
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
56
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Надзвичайна ситуація / Н. Р. Малишева // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-71532.

Nadzvychaina sytuatsiia / N. R. Malysheva // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2020. – Available at: https://esu.com.ua/article-71532.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору