Надзвичайний стан

НАДЗВИЧА́ЙНИЙ СТАН  — особливий режим діяльності органів державної влади і управління, установ та організацій, що допускає встановлення спеціальним законом обмежень прав і свобод громадян, правоздатності юридичних осіб, а також покладення на них додаткових обов’язків. Н. с. запроваджують, зазвичай, під час спроби захоплення держ. влади шляхом насильства, у випадках масових порушень правопорядку, що створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, виникнення внутр. зброй. конфліктів, у разі стихій. лиха, аварій, техногенних катастроф, епідемій тощо. Крім заходів заг. безпеки (особл. режим в’їзду та виїзду, обмеження свободи переміщення громадян і руху транспорт. засобів, посилення охорони громад. порядку та окремих об’єктів, обмеження чи заборона розповсюдження деяких видів товарів, речовин і напоїв, обшук громадян, речей і транспорт. засобів, запровадження комендант. години та ін.), Н. с. може супроводжуватися істот. обмеженнями політ. характеру: запровадженням цензури, зупиненням діяльності політ. партій і громад. організацій та рухів, забороною проведення зборів, мітингів, вулич. походів і демонстрацій, а також будь-яких масових заходів, забороною страйків тощо.

В Україні зміст правового режиму Н. с., порядок його запровадження та припинення дії, особливості діяльності органів держ. влади й місц. самоврядування, підприємств, установ і організацій, дотримання прав і свобод людини та громадянина, а також прав і закон. інтересів юрид. осіб та відповідальність за порушення вимог або невиконання заходів правового режиму Н. с. визначено у ст. 64, 85, 106 Конституції України, Законі України «Про правовий режим надзвичайного стану» (2000), ін. законах та указах Президента України про введення Н. с. в Україні або в окремих її місцевостях. Згідно з цими актами, Н. с. — особл. правовий режим, який тимчасово запроваджують в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвич. ситуацій техноген. або природ. характеру не нижче заг.-держ. рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріал. втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення держ. влади чи зміни конституц. ладу України шляхом насильства. Він передбачає надання відповід. органам держ. влади, військ. командуванню та органам місц. самоврядування повноважень, необ­хідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян, нормал. функціонування нац. економіки, органів держ. влади та місц. самоврядування, захисту конституц. ладу, а також допускає тимчас., обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституц. прав і свобод людини й громадянина та прав і закон. інтересів юрид. осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Метою запровадження Н. с. є усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвич. ситуацій техноген. або природ. характеру, нормалізація обстановки, відновлення правопорядку (при спробах захоплення держ. влади чи зміни конституц. ладу шляхом насильства), для відновлення конституц. прав і свобод громадян, а також прав і закон. інтересів юрид. осіб, створення умов для нормал. функціонування органів держ. влади та місц. самоврядування, ін. інститутів громадянського суспільства.

Н. с. в Україні або в окремих її місцевостях вводять указом Президента України, що підлягає невідклад. розгляду та затвердженню ВР України протягом 2-х днів з моменту звернення Президента України. В указі зазначають: обґрунтування необхідності введення Н. с.; межі тер., на якій його запроваджують; час, з якого вводять Н. с., і строк, на який його вводять; перелік та межі надзвич. заходів, вичерпний перелік конституц. прав і свобод людини та громадянина, які тимчасово обмежують у зв’язку із запровадженням Н. с., а також перелік тимчас. обмежень прав та закон. інтересів юрид. осіб із зазначенням строку дії цих обмежень; органи держ. влади, військ. командування та місц. самоврядування, яким доручено здійснення заходів Н. с., та мету їхніх додатк. повноважень; ін. питання, пов’я­зані із запровадженням Н. с. Указ Президента України про введення Н. с., затв. ВР України, негайно оголошують через ЗМІ або в ін. спосіб. В Україні Н. с. може бути запроваджено на строк не більш ніж 30 діб, в окремих її місцевостях — не більш ніж 60 діб. За необхідності Президент України може продовжити його, але не більш ніж на 30 діб. Указ Президента щодо продовження дії Н. с. набуває чинності після його затвердження ВР України. За пропозицією ВР України Н. с. може скасувати своїм указом Президент України раніше строку, на який він вводився, але тільки у разі усунення обставин, що зумовили необхідність запровадження Н. с. В умовах Н. с. Президент, ВР, КМ України, мін-ва, ін. центр. й місц. органи виконав. влади, ВР і РМ АР Крим, органи місц. самоврядування, а також військ. командування та його представники, підприємства, установи й організації відповідно здійснюють повноваження, надані їм Конституцією та законами України, і забезпечують виконання заходів, передбачених Законом «Про правовий режим надзвичайного стану». Указом Президента України про введення Н. с. в інтересах нац. безпеки та громад. порядку з метою запобігання заворушенням або злочинам, для охорони здо­ров’я насел. або захисту прав і свобод ін. людей на період Н. с. можуть запроваджуватися: встановлення особл. режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по тер., де введено Н. с.; обмеження руху транс­порт. засобів та їхній огляд; посилення охорони громад. порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність насел. і нар. господарства; заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлена судом; заборона страйків.

У випадках масових порушень громад. порядку передбачено застосування додатк. заходів правового режиму Н. с., зокрема запровадження комендант. години (заборона перебувати на вулицях та в ін. громад. місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби); перевірка документів, а за необхідності — проведення особистого огляду, огляду речей, транспорт. засобів, багажу і вантажів, служб. приміщень та житла громадян; заборона призовникам і військовозобо­в’яза­ним змінювати місце проживання без відома відповід. військ. комісаріату; обмеження або тимчас. заборона продажу зброї, отруй. сильнодіючих хім. речовин, а також алкогол. напоїв та ін. речовин, вироблених на спирт. основі; тимчас. вилучення у громадян зареєстр. вогнепал. і холод. зброї та боєприпасів, а у підприємств, установ і організацій — також навч. військ. техніки, вибухових, радіоактив. речовин і матеріалів, отруй. та сильнодіючих хім. речовин; заборона виготовлення і розповсюдження інформ. матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку; регулювання роботи цивіл. теле- та радіоцентрів, заборона роботи аматор. радіопередавал. засобів та радіовипромінюв. пристроїв особистого і колектив. користування; особл. пра­вила користування зв’язком та передавання інформації через комп’ютерні мережі тощо.

Чинним законодавством України передбачено систему гарантій законності, прав і свобод громадян та прав і закон. інтересів юрид. осіб в умовах Н. с. Так, на період його дії заборонені: зміна Конституції України, Конституції АР Крим і вибор. законів; проведення виборів Президента України, а також виборів до ВР України, ВР АР Крим і органів місц. самоврядування; проведення всеукр. та місц. референдумів; обмеження прав і повноважень нар. депутатів України. В умовах Н. с. не можуть бути обмежені права та свободи людини й громадянина, зазначені у ч. 2 ст. 64 Конституції України. Крім того, запровадження Н. с. не є підставою для застосування тортур, жорстокого чи такого, що принижує людську гідність, поводження або покарання, будь-якого обмеження прав на життя, свободу думки, совісті, релігії у розумінні цих прав і свобод, прийнятих у Міжнар. пакті про громадян. та політ. права 1966 і законах України. Важлива гарантія прав і свобод громадян в умовах Н. с. — зобов’язання України відповідно до Міжнар. пакту про громадян. та політ. права 1966 негайно після введення Н. с. повідомити через Ген. секр. ООН країнам-учасницям пакту про обмеження прав та свобод людини і громадянина, рамки цих обмежень і причини ухвалення такого рішення. У повідомленні також вказують термін, на який запроваджено відхилення від зо­бов’язань, передбачених Міжнар. пактом про громадян. та політ. права 1966. У такому ж порядку Україна повинна повідомити про зміни межі відхилень від зобов’я­зань за цим пактом або строку дії обмежень прав і свобод.

Рекомендована література

1. Гессен В. М. Чрезвычайное положение. 2005;
   Google Scholar Internet
2. Кузьміченко С. О. Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану»: Наук.-практ. коментар. 2006 (обидві — Харків).
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю