Надь Гавриїл
Визначення і загальна характеристика
НАДЬ Гавриїл (17. 04. 1913, м. Старий Врбас, нині Сербія — 15. 10. 1983, с. Коцур, нині Сербія) — русинський мовознавець, педагог, перекладач, поет у Югославії. Член СП Воєводини (перекладац. секція), Товариства русин. мови, літ-ри і культури (1970). Закін. філос. факультет Університету в Белґраді (1936). Працював дир. (1945–48) та вчителем (1948–54) гімназії у Руському Керестурі (нині Сербія), вчителем початк. школи в Коцурі (1954–79). Був чл. першої ред. г. «Руске слово» (1945). Писав по-русинськи. Першу лінгвіст. розвідку «Писмо о правопису» опублікував у г. «Руски новини» (1934). Автор праць з історії, проблем унормування та методики викладання русин. мови, що зібрані в кн. «Лингвистични статї и розправи» (1983) і «Прилоги до историї руского язика» (1988, обидві — Новий Сад). Як поет дебютував 1938 віршем «Там» у щорічнику «Руски календар». Автор першого вінка сонетів «Сонетни венєц» («Шветлосц», 1953), напис. русин. мовою. Поет. твори Н. увійшли до вид. «Антолоґия поезиї бачванско-сримских руских писательох» (1963), «Антолоґия дзецинскей поезиї бачванско-сримских руских писательох» (1964; обидві — Руський Керестур), «Антолоґия рускей поезиї» (1984), а також видані окремою зб. «Триски» (2007; обидві — Новий Сад).
Рекомендована література
Завантажити статтю
