Назаренко Василь Андрійович
Визначення і загальна характеристика
НАЗА́РЕНКО Василь Андрійович (11(24). 08. 1908, м. Чигирин, нині Черкас. обл. — 15. 08. 1991, Одеса) — хімік. Доктор хімічних наук (1960), професор (1965), член-кореспондент АНУ (1972). Заслужений діяч науки УРСР (1970). Державна премія СРСР (1952). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Одес. хім.-фармацевт. інститут (1931). Відтоді працював судовим хіміком Одес. судово-мед. лаб. Наркомату охорони здоров’я УРСР; від 1933 — в Інституті «Укргіредмет» (Одеса); від 1957 — в Одес. лаб. Інституту заг. та неорган. хімії АН УРСР; 1977–86 — завідувач відділу аналіт. хімії та фізико-хімії координац. сполук Фіз.-хім. інституту АН УРСР (Одеса). Наукові дослідження: аналіт. хімія рідкіс. елементів, аналіз високочистих речовин і надпровідник. матеріалів. Розробив методи контролю виробництва германію, аналізу чистих германію, ніобію, танталу, кремнію, талію тощо; методи визначення хімізму аналіт. реакцій.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Полумикрохимический анализ минералов и руд. Москва; Ленинград, 1950 (співавт.; угор. перекл. — Будапешт, 1952; китай. перекл. — Пекін, 1954); Триоксифлуореноны. Москва, 1973 (співавт.); Гидролиз ионов металлов в разбавленных растворах. Москва, 1979 (співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
