НАЗА́РЕНКО Григорій Па­влович (13. 10. 1902, Полтава — 25. 05. 1997, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) — бандурист, спів­ак, диригент. Початк. освіту здобув у церк.-приход. школі, від 1909 ви­вчав муз. грамоту й соло­спів, спів­ав у церк. хорі. Закін. Полтав. муз. технікум. 1923 заснував «Кобзарське братство» (разом із Д. Пікою, Й. Панасенком, П. Міняйлом та ін.), яке згодом обʼ­єд­налось із Полтав. капелою бандуристів під керівництвом В. Кабачка. Від 1935 — концерт­мейстер Держ. капели бандуристів УРСР (Київ; роз­формов. 1941). На поч. 2-ї світової вій­ни був поранений, пере­бував у полоні, згодом звільнився. Від 1942 — у складі Капели бандуристів ім. Т. Шевченка, із якою концертував у Зх. Україні. Від 1944 — у Німеч­чині, де 1945 створив і диригував Капелою бандуристів ім. М. Леонтовича (м. Ґослар). 1949 емігрував до США, оселився у Детройті, працював на заводі «General Motors». 1951 брав участь у концерті Капели бандуристів ім. Т. Шевченка в «Карнеґі-Голл» (Нью-Йорк), у різні роки був її кер., солістом, концерт­мейстером, диригентом. Ви­ступав із Капелою в містах США, Канади, Європи. У 1950–70–х рр. керував Ансамблем бандуристок Спілки укр. молоді, дит. ансамблем «Проліски». Автор низки композицій, обробок укр. нар. пісень.