Назаренко Євгенія Володимирівна
НАЗА́РЕНКО Євгенія Володимирівна (13. 01. 1925, м. Ішим Урал., нині Тюмен. обл., РФ — 06. 10. 2004, Київ) — правознавець. Доктор юридичних наук (1970), професор (1972). Навч. у Свердлов. юрид. інституті (нині Єкатеринбург, РФ, 1942–44), закін. Київ. університет (1946), де від 1949 й працювала: 1970–75 і 1978–90 — проф., 1975–78 — завідувач кафедри теорії держави і права. Була наставником кількох поколінь вітчизн. правознавців, однією з перших серед теоретиків права почала випускати навч. посібники українською мовою. Виступала з лекціями з теорії права в університетах Чехії (Брно, 1971), Польщі (Краків, 1975), Словаччини (Братислава, 1984). У 1994–99 — гол. н. с. Інституту законодавства ВР України; від 2000 — професор кафедри теорії та історії держави і права Академії праці й соц. відносин Федерації профспілок України (обидва — Київ). Осн. наук. інтереси Н. пов’язані з проблемами теорії права, зокрема питаннями правосвідомості, правової культури та правотворчості. Після проголошення незалежності України 1991 у центрі її уваги були проблеми систематизації і розвитку нац. законодавства, його гармонізації з міжнар. правом.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Теорія держави і права (Предмет і метод теорії держави і права. Походження і суть держави і права). К., 1958; 1961; Право і правосвідомість в соціалістичному суспільстві: Лекція з теорії держави та права для студентів юрид. факультету Київ. університету. К., 1959; Социалистическое правосознание и советское правотворчество. К., 1968 (нім. мовою — Берлін, 1973); До питання про співвідношення норм міжнародного та національного права України // Пробл. гармонізації законодавства України з міжнар. правом: Мат. наук.-практ. конф. (Жовт. 1998). К., 1998.
Рекомендована література
- Усенко І. Б. Назаренко Євгенія Володимирівна // Антологія укр. юрид. думки. Т. 9. К., 2004;
- Євгенія Володимирівна Назаренко: [Некролог] // ПрУ. 2005. № 2.
Завантажити статтю
Людина 
