Ковальчук Анатоль
КОВАЛЬЧУ́К Анатоль (справж. – Ковальчук-Іванюк Анатолій Васильович; 16. 07. 1931, с. Бодячів Горохів. р-ну, нині Волин. обл. – 28. 12. 2008, Ужгород) – поет, лікар. Батько А. Ковальчука. Кандидат медичних наук (1963). Закін. Львів. мед. інститут (1953). Працював 1963–93 в Ужгород. університеті: від 1964 – засн. і завідувач кафедри біофізики. Вивчав механізми біол. ритмів і взаємодії іонізуючої радіації та магніт. полів на осн. рівнях організації живої матерії. Автор публікацій у пресі. Оспівував красу, складні й трагічні сторінки рідного краю. Осн. мотиви лірики – біль за долю та віра у воскресіння України, кохання, сенс життя.
Тв.: Біль і надія. Уж., 1994; Псалом буття. Л., 1994; Ми – Дажбожі внуки. Л., 1994; Голубий світанок. Л., 1995; Розп’яті обереги. Л., 1996; Купальська ворожба. Л., 1997; Ватрогриві акорди. Л., 1998; Сурми і сліди. Л., 1998; Допоки? Л., 1999; Це ще не ти! Л., 2000; Тятив розсонцених веління. Уж., 2009; Дзвони і відлуння. Уж., 2009; У сріблисте надвечір’я. Уж., 2009; Трикнижжя: роздуми, філософія, героїка. Уж., 2009.
Літ.: Пойда С. Цілинна нива вченого // Новини Закарпаття. 1991, 3 серп.; Сеник Л. Поетична п’ятірка Анатоля Ковальчука // Там само. 1997, 5 квіт.
Л. О. Мельник
Основні твори
Біль і надія. Уж., 1994; Псалом буття. Л., 1994; Ми – Дажбожі внуки. Л., 1994; Голубий світанок. Л., 1995; Розп’яті обереги. Л., 1996; Купальська ворожба. Л., 1997; Ватрогриві акорди. Л., 1998; Сурми і сліди. Л., 1998; Допоки? Л., 1999; Це ще не ти! Л., 2000; Тятив розсонцених веління. Уж., 2009; Дзвони і відлуння. Уж., 2009; У сріблисте надвечір’я. Уж., 2009; Трикнижжя: роздуми, філософія, героїка. Уж., 2009.
Рекомендована література
- Пойда С. Цілинна нива вченого // Новини Закарпаття. 1991, 3 серп.;
- Сеник Л. Поетична п’ятірка Анатоля Ковальчука // Там само. 1997, 5 квіт.
Людина .jpg)
