Ковальчук Анатоль
КОВАЛЬЧУ́К Анатоль (справжнє — Ковальчук-Іванюк Анатолій Васильович; 16. 07. 1931, с. Бодячів Горохівського р-ну, нині Волинської обл. — 28. 12. 2008, Ужгород) — поет, лікар. Батько А. Ковальчука. Кандидат медичних наук (1963). Закінчив Львівський медичний інститут (1953). Працював 1963–93 в Ужгородському університеті: від 1964 — засновник і завідувач кафедри біофізики. Вивчав механізми біологічних ритмів і взаємодії іонізуючої радіації та магнітних полів на основних рівнях організації живої матерії. Автор публікацій у пресі. Оспівував красу, складні й трагічні сторінки рідного краю. Основні мотиви лірики — біль за долю та віра у воскресіння України, кохання, сенс життя.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Біль і надія. Уж., 1994; Псалом буття. Л., 1994; Ми — Дажбожі внуки. Л., 1994; Голубий світанок. Л., 1995; Розп’яті обереги. Л., 1996; Купальська ворожба. Л., 1997; Ватрогриві акорди. Л., 1998; Сурми і сліди. Л., 1998; Допоки? Л., 1999; Це ще не ти! Л., 2000; Тятив розсонцених веління. Уж., 2009; Дзвони і відлуння. Уж., 2009; У сріблисте надвечір’я. Уж., 2009; Трикнижжя: роздуми, філософія, героїка. Уж., 2009.