Назаренко Павло Пилипович

Визначення і загальна характеристика

НАЗА́РЕНКО Павло Пилипович (14(26). 01. 1889, с. Дептівка, нині Конотоп. р-ну Сум. обл. — 24. 03. 1939, Київ) — педагог. Походив із козац. роду. Навч. у школі бджільництва в с. Будаївка (нині м. Боярка Київ. обл.). На поч. 1-ї світової вій­ни мобілізов. до рос. армії. Воював на Зх. фронті, станом на 1917 — поручик 246-го пішого Бахчисарай. полку 10-ї армії. У тому ж році обраний делегатом до Всеукр. ради військ. депутатів і чл. УЦР. Обстоював необхідність створення сильного війська для захисту УНР. У січні 1918 М. Грушевський нагородив Н. золотим годинником на знак запізнілого визнання слушності його вимог щодо розбудови Армії УНР. Після поразки Визв. змагань 1917–21 був служ­бовцем (до 1928), згодом закін. курси перепідготовки вчителів при Київ. пед. інституті. Учителював у селах Бородян. р-ну Київ. обл., від серед. 1930-х рр. — у Києві. Більшовики не змогли встановити його членство в УЦР і участь у створенні УНР. Зібрану Н. колекцію творів укр. літ-ри, періодики, боністики та старожитностей 2007 його син Ю. На­заренко передав до Київ. істор.-мемор. музею М. Грушевського.

Завантажити статтю