Назаренко Юрій Йосипович

НАЗА́РЕНКО Юрій Йосипович (28. 02. 1942, м. Білопілля Сум. обл.) — поет. Член НСПУ (1985). Премії ім. Олександра Олеся (2004), ім. Я. Дорошенка (2013). Закін. Київ. політех. інститут (1969), Літ. інститут у Москві (1977). Працював у сум. ВО «СЕЛМІ» та НДІ електрон. мікроскопії. Писати почав у студент. роки. Друкувався в г. «Сумщина», «Літературна Україна», ж. «Молодая гвардия», «Радуга», «Вітчизна», «Березіль», «Дніпро», альманахах «Вітрила-82», «Поезія-85». Радість твор. праці, духов. світ сучасника, вірність ідеалам батьків, любов до природи рідного краю — лейтмотив віршів. Поезії Н. притаманна лірична проникливість, громадян. принциповість, самобутня та яскрава образність.

Тв.: Негаснущие звезды. К., 1977; Трудолюбивой долей дорожу. К., 1981; Пролісковий мед. К., 1990; Пред именем твоим. Х., 1991; Прощання з літом. С., 1996; Королівський вінок сонетів. С., 2004; Голосом весни. С., 2010.

Літ.: Чубур В. Юрію Назаренку — 50 // ЛУ. 1992, 19 берез.; Федорина А. Король сонетів // Україна молода. 2004, 27 трав.; Вертіль О. 3388 рядків королівського вінка // Сумщина. 2004, 19 черв.

В. В. Чубур

Основні твори

Негаснущие звезды. К., 1977; Трудолюбивой долей дорожу. К., 1981; Пролісковий мед. К., 1990; Пред именем твоим. Х., 1991; Прощання з літом. С., 1996; Королівський вінок сонетів. С., 2004; Голосом весни. С., 2010.